Третя книга, все той же неймовірний вайб. Я насолоджувався кожною сторінкою. П.С: серіал дивитись не рекомендую.

Третя частина серії, яка ще крутіша за попередні. Наш улюблений саркастичний Вбивцебот продовжує прикидатися звичайним охоронним конструктом, але вже глибоко влип: він допомагає команді доктора Менса досліджувати чужу планету, де корпорації ховають темні таємниці. Цього разу більше екшну - бої з бойовими ботами, хакерство, втечі й навіть порятунок заручників. Але головне - розвиток персонажа: Вбивцебот починає розуміти, що йому не байдуже на "своїх" людей, і це його страшенно дратує. Його внутрішні монологи про дружбу, довіру й "навіщо мені ці емоції?" - просто шедевр, читаєш і регочеш, а потім раптом стає тепло на душі. Серія додає глибини: теми корпоративної жадібності, прав штучного інтелекту, свободи вибору. Гумор на висоті, сарказм ріже, як лазер. Книга така ж коротка й динамічна, читається за один присід.

Третя книга з циклу "Щоденники вбивцебота" так само тримає високу планку як і попередні книги. Це легка научна фантастика яка не обтяжує читача складною термінологією або довгими та складними описами світу майбутнього. Тут все просто і доступно для розуміння. Шалені пригоди, небезпечні подорожі, нові знайомства, таємниці, змови, зради та класний головний персонаж. Вбивцебот так само полюбляю дивитися серіали та читати книги набагато більше ніж спілкуватися з людьми. Мені дуже сильно подаються його смішні та іронічні думки й зауваження, які відбуваються в його голові, стосовно людей та їх вчинків, які він не завжди розуміє. Бо йому не відомо що таке жадоба до влади, гроші, статус у суспільстві. Все що йому потрібно так це свобода, спокій та серіали