Це збірка новел про своє дитинство і дорослішання автора родом з Карпат. Відчуття двоякі, бо з одного боку я отримала велику насолоду читаючи ці історії, здавалось, що чую, як шумлять Карпати, згадувала свої подорожі в гори, смереки, трембіти. Звичаї тих країв, побут, життя села у горах — все це дуже атмосферно і затишно описано. Книга спокійна, без драм, пригод та перепетій, але не нудна і читається легко. Одначе думаю, що книга має потенціал більшого. Залишилось відчуття, наче чогось не вистачає — мало описів, мало деталей, мало подробиць. Якби розкрити кожну новелу більше, можна було б отримати достойний роман. Також анотація голосно декларувала, що це історія дорослішання, але я б не сказала, що в книзі взагалі є задум такого плану. Це скоріше книга спогадів. Заявка на дорослішання передбачає хоча б якийсь опис зміни станів та почуттів автора, його світогляду. Тут це відображено мінімально. Але разом з тим книгу рекомендую до читання

Книга справила на мене дуже приємне враження. Це просто насолода. Щось таке знайоме, затишне, домашнє, як ніби це роки мого дитинства та юності… Я дякую автору за ці чудові есеї, які викликали в мене такі емоції та розбудили в памʼяті найприємніші спогади…