Читаючи різні книги на тему щастя, особливо цікаво читати феноскандських (адже часто Фінляндію відносять до Скандинавії помилково - саме Феноскандія включає її) авторів, адже, здавалося б, саме 85 відсотків (!) фінів називають себе щасливими. В чому секрет? Крім того, всі ми чули, що у Феноскандії панує соціалізм незважаючи на ринкову економіку і високі податки як не лише наслідок, а скоріше вже традицію. Через такий парадокс нас приваблюють ці країни та їх культура і менталітет у тому числі. На парадоксах базується і ця філософська праця відомого фінського вченого Тимо Айраксинена: він говорить про те, що шукаючи щастя в насолодах, людина забуває, що від насолод до страждань їх відділяє дуже тонка межа, як, наприклад, похмілля після алкогольного сп'яніння чи то нудота після переїдання. А щодо мук совісті після зради, то вже й говорити нічого. Також є цікавою теорія автора про процеси і проєкти: процесами є повсякденна діяльність. як от вживання їжі, похід на роботу, а проєкти людина придумує для самовираження, відчуття себе щасливою, адже саме вони мають мету, підіймають людину над буденністю. То в чому ж вбачають щастя фіни, та і взагалі європейці, дізнаєтеся, дочитавши книгу до кінця)

Щастя, чи є воно взагали? Що воно? Як його знайти та втримати? Для кожного воно своє, чи для всіх однакове? У сучасному світі, де так багато насолоди та жорстокості людина має на вибір декілька видів легкодоступного щастя. Але приносить воно людині насолоду чи ні? Як ми з Вами маємо щастя отримати, так щоб не стомитись, не напружуватись, не докладаючи зусиль? Воно як пазл, складається з різних шматочків, мі складаємо їх все життя. Життя таке різноманітне, чи щастя різноманітне також? Чи ми вимушені суспільством відчувати штучні емоції раз за разом? Де визначення Щастя? Немає точної відповіді. Але пошуки щастя нескінченні, ми шукаємо його, знаходимо, втрачаємо та намагаємось зберегти... Сучасне визначення щастя відрізняється від того, що було 100 років тому, бо людина бажає вже зовсім іншого. Чи ні? Чи ми навчені мас-медіа бажати те що бачимо, їмо, бажати матеріальних насолод? Душа зобов'язана трудитися! Духовне виховання це найважливіша віха справжнього щастя. Телевізор, гаджети, мода, секс - не замінять духовного натхнення, піднесення.