«Сараєвська принцеса» занурює у спогади боснійського хірурга Едо Яганяца про облогу Сараєва та боротьбу за життя п’ятирічної Ірми. Лікар намагається завести міжнародну бюрократичну машину, щоб врятувати дитину у відрізаному від світу місті, де бракує медикаментів, електропостачання і звʼязку.

Ця книжка — про людяність, професійну відданість і боротьбу за право залишатися людьми. «Сараєвська принцеса» наголошує: війна — це передусім люди, які змушені вчитися виживати серед катастрофи. Вона нагадує про ціну байдужості світу, силу солідарності та про те, як життя однієї дитини стає символом надії.