Герой однойменного роману Володимир Санін не став канонічним ні в російській, ні в іноземній літературі, на відмінну від своїх попередників — байронічних героїв доби романтизму. Однак, він не поступається їм ані в гостроті розуму, ані в оригінальності поглядів на життя, ані в цинічності щодо свого подекуди прозаїчного оточення. Персонажі роману — герої свого часу, що вже відчули смак революції, проте ще не стали свідками її нищівної сили та фатальних наслідків. Вони рефлексують щодо норм моралі, нерідко їх порушують, ведуть запеклі суперечки на політичні та філософські теми, намагаються знайти причини жити, а дехто — це життя закінчити. Санін же є неупередженим спостерігачем, що у поглядах та оцінках неодмінно випереджає товаришів. Він впевнений, харизматичний, ерудований — до певної міри втілює образ ніцшеанської надлюдини. Головним благом він вбачає задоволення, а тих, хто щиро чи показово обирає шлях страждань та самопожертви, зневажає. Санін не позбавлений чеснот, ба більше — не заслуговує на ярлик аморального антигероя. Це компліментарна, магнетична людина. "Санін" — талановито написаний, в міру провокативний та незаслужено забутий роман Михайла Арцибашева. Чудовий вибір для літнього читання про кохання, пошуки сенсу, гріховність та святість в атмосфері літніх садів, вечірніх бульварів, запашних полів, затишних дачних садиб — описи літнього провінційного міста, його запахів та звуків роблять роман по-особливому легким та чуттєвим.

Історія про Володимира Саніна у свій час (початок 20 століття) була заборонена через занадто вільні погляди на кохання і наявність відвертих епізодів. Це дійсно присутнє в романі, але особисто для мене він став радше історія людини, яка не може самореалізуватися, натомість через свій складний характер занапащає життя майже всіх близьких людей довкола. Санін повернувся з великого міста до своєї родини в маленьке містечко. Місцева молодь радо і щиро прийняла його у свої лави, адже Санін вирізнявся більш прогресивними поглядами, тому до нього прислухалися. Водночас сам Санін нудьгує: він відчуває еротичний потяг до власної сестри, розбещує і прирікає на самотність одну з місцевих дівчат і стає непрямою причиною трагедії молодого хлопця. Водночас його сестра, до нестями закохана у місцевого військового, теж не вирізняється зразковою поведінкою, і це чергова драма цього роману. Загалом, саме ідеї вільного кохання і стали причиною заборони цього твору. Але в сучасному суспільстві такі погляди вже не сприймаються так гостро. Цікаво, незвично і вражаюче.

Этот роман в начале 20 ст. был запрещен из-за слишком уж свободных для того времени идей: добрачные отношения мужчин и женщин, ленивое и безответственное отношение молодежи к работе и традициям того времени и даже любовное влечение между родственниками в семье. Владимир Санин вернулся из большого города к родителям в маленький городок. Здесь жизнь течет совсем по-другому, и избалованному и искушенному Санину все здесь кажется забавным, наивным, простым, а со временем - скучным. Он пытается влиться в компании местной молодежи, и все к нему, опытному и коммуникабельному молодому человеку, относятся с уважением и прислушиваются к его мнению. Но Санину как-будто этого мало. Невольно (хотя я не совсем в этом уверена, потому что с его стороны было своего рода подстрекательство) Санин провоцирует определенные события среди молодежи, что приводит к трагедии. Роман увлекательный, стоящий к прочтению. В нем живо и ярко прописаны традиции и жесткие стереотипы российского общества начала 20 столетия.