Ірис - промислова планета з не дуже привітними умовами існування та двома сонцями. Основна мета колонізаторів — видобування енергоносіїв, на які планета виявилася багатою. Наглядає за цим Губернатор, що обіймає цю посаду вже досить давно і відчуває, що його час майже добіг кінця. Тому позапланова перевірка нашорошує його ще більше, ніж повинна була б, а те, що Інспектор прибуває з дружиною, яку не встиг переправити додому, мабуть, свідчить про те, що все дуже серйозно. І тому інспекція повинна пройти ідеально, що не дуже легко, бо при бажанні промахи знайти можна в будь-кого, а на Ірисці існує нелегальне поселення колишніх робітників видобувного виробництва — одного цього вистачить за очі, щоб зняти Губернатора. Тому, поки він умаслює Інспектора, інспекторову дружину розважає третій заступник Губернатор, Саундер. І хоча розваг на планеті з кислотним морем не так багато, тут існують загадкові руїни прадавніх храмів, які насправді далеко не просто каміння. «Самум» — така собі суміш «Пікніка на узбіччі» та фірмового Дяченківського «є він та вона, їх тягне одне до одного, але вони не знають, що із цим робити і як про це сказати». І, звісно, ще руїни, заради яких (як мені здалося) це все й було написане. І от тут дуже не вистачає продовження, бо тільки-но починається якийсь двіж, якась цікава загадка, як закінчується остання сторінка і читачу залишається тільки самому фантазувати та доповнювати цю реальність. А це трошки не те, чого власне я очікую від історій.