Калоритне фентазі ,що віє запахом піску і спеції.Випробовування та виклики хоробрості ,падіння і смирення за яким йде підняття ,герої ростуть на наших очах протягом усієї книги. Та не варто очікувати швидкого розвитку любовної лінії між головними героями вона тут тільки почала зароджуватись.

Лая народилась в імперії, в якій неможливі повстання та непокора, а за будь-яку провину карають смертю. Імперія зробила її народ рабами, а також заборонила навчати цих людей читати чи писати. В один день її брата забирають за зраду, але вона встигає утекти від Маски - навченого жорстокості з дитинства солдата імперії. Елаяс - один із масок, проте він ніколи не обирав для себе цю долю і за все життя так і не зміг змиритися з жорстокістю імперії та її армії. Він хоче дезертирувати, проте все змінюється в один момент, коли Авгури (містичні безсмертні створіння, які можуть передбачувати майбутнє та читати думки) оголошують випробування, щоб обрати нового імператора. Їхні долі переплетуться, хоча вони ще не здогадуються про це. Лая буде готова віддати життя за порятунок брата, а Елаяс муситиме обирати між своєю душею та клятвою перед імператором. Чи вийде у них вижити та змінити імперію, чи все-таки хтось із них паде та не доведе свою справу до кінця? Це перша частина серії, тому вона скоріше відкриває нам різні вікна для майбутнього розвитку подій, але сама по собі не була для мене дуже захопливою. Я би оцінила її десь на 8/10, мені подобається задумка, подобається всесвіт і те, які підказки та інтриги нам кинули, тому я буду читати наступні частини. В цій мені чогось не вистачило для 10/10, недостатньо сюжету загалом і розкриття самої імперії та героїв, проте авторка вміє писати і заплутувати, тому думаю, що наступні частини будуть дуже цікавими⚔️

Вся справа в тому, як люди оцінюють книги. Я в першу чергу я оцінюю те, наскільки мені книга сподобалася, тобто загальне враження: чи цікаво мені було читати, чи співпереживав я героям, чи захопив мене сюжет, чи була візуалізація під час читання. І хоч авторка не втілила ідеально всіх зовнішніх вимог, АЛЕ історія мене поглинула цілком. Я не міг відірватися, я переживав за героїв, за їх життя і їхні стосунки, я ніби перебував там, біля них. У мене так само, як і в них, билося серце, я так само, як і вони, ненавидів, любив, страждав. Саме це для мене показник відмінної літератури. Сподобалася мені історія? Так! Хочеться продовження? Так! Звертаєш увагу на ті помилки і нестиковки під час читання — ні! Так було у мене, так що Саба Тахір отримує від мене найвищий бал.