Історія дружби, історія дорослішання. Хоча, слово "історія" передбачає логічний виклад подій. "Руки розбійника" - це радше хаотичні, уривчасті спогади юнака, який ще не дуже розуміє, що він хоче в цьому житті. Янік - оповідач - трохи розпещений син з респектабельної німецької сім'ї. Його друг - Самюель - син п'янички, наполовину турок. Вони різні за характерами, але Янік емоційно залежний від Самюеля, бо той вільний, рішучий, у захваті від життя. Янік теж хоче мати якісь проблеми, мати напрям, не бути таким правильним. Він намагається зрозуміти волоцюг, його тягне в їхню компанію. І лише в довгій подорожі Стамбулом усе стає на свої місця. Далеко від дому, в чужій країні починаєш розуміти деякі речі, які ніби не бачиш, коли вони поруч. Саме тут Янік по-справжньому починає розуміти себе, свого друга, своїх батьків. Але не чекайте, що все це в книжці розкладене по поличках, аж ніяк. Це уривки розповіді юнака, який з усіх сил намагається показати себе брутальним і байдужим, але який вміє підмітити якісь цікаві деталі і більш-менш правдиво описує свої відчуття. Не геніально, але своєрідно, незвично, по-новому.

Эта книга стала моей "случайной" покупкой , оценивала я её по обложке и ничего грандиозного не ожидала. "Руки разбойника " одна из первых романов у Хайнриха Финн-Оле. Никогда раньше не слышала об этом писателе , да и среди нашумевших бестселлеров не попадалось его творчество. История ведётся о двух друзьях Сэмюеле и Янике. Они закончили школу и решаются на авантюру. Сэм отправляется на свою родину- Стамбул в поисках самого себя и своего отца. А Яник - наоборот пытается убежать от своего дома. Это история о дружбе и связях между двумя людьми. То, что очень легко можно потерять, когда думаешь что это навечно. Смогут ли двое парней сохранить эту связь. Могу сказать , что автор довольно скрупулёзно прописал персонажей, учел даже детские травмы. Есть красивые описания местности Стамбула. Сэм и Яник это типичные представители современной молодежи , такие же безнравственные и свободные. Не лишены собственного шарма и обаяния. Немного меня запутало хронология событий. И эта загадка с названием, что значит руки разбойника и чьи это руки ? Была ли это дружба между парнями или нечто большее? Данную книгу рекомендую для читателей 16- 20 лет. Переосмысливать здесь нечего, просто книга для одного прочтения.

Книга, яка отримала кілька нагород у підлітковій премії, тому у мене було велике бажання її прочитати. Обкладинка книги – дуже і дуже гарна, вона відразу привертає до себе увагу, книгою хочеться милуватися і не випускати із рук. Ця книга достеменно про проблеми дорослішання, про перехідний вік і усі зміни,які його супроводжують. Ця книга про дружбу, така, що міцніше ніж сталевий канат, пов’язує двох людей. Коли ти не тільки дружиш, але й любиш, але це не заважає тобі робити дурні помилки. Бо ти ще не знаєш, що правильно, а що ні, що добро, а що його протилежність. Ти протестуєш: сам не знаєш, проти чого, сумніваєшся і хибиш. Тільки щоб чомусь навчитися, щось зрозуміти, подорослішати. У книзі використаний цікавий прийом: оповідь ведеться від імені одного із друзів і на початку оповіді ми бачимо його «негативний героєм», який зруйнував дружбу, довіру. Але з часом оповідь розгортається у іншому руслі, і ми розуміємо, що тут немає цілком білого або чорного, скоріше сіре. Давайте тягнутися до чогось доброго і хорошого. Це так важливо!