У книзі 5 текстів про естетичні досвіди в повсякденні, відчуття кризи, сприйняття теперішнього, минулого і майбутнього і, власне, розладнаний час. Філософські тексти про філософські питання, які не всім цікаві і це ок. Але мене найбільше зацікавила тема естетичних досвідів у повсякденному житті. Наприклад, Ґумбрехт стверджує, що між прослуховуванням Бетховена і спогляданням спортивного матчу немає різниці. Тобто, спорт ще з часів Давньої Греції — це про естетику. Тому, не будьте снобами і не соромтесь того, що ви дивитесь біатлон або бокс. (Бонус: Ґумбрехт пояснює чому люди люблять спортсменів і чому вони роблять політичну кар'єру). Але в останньому есеї він пише про більш актуальну для нас річ — що ми помічаємо естетичність і красу предметів, коли надовго лишаємось в ізоляції у себе вдома. І тоді виявляється, що краса і мистецтво — це не далека і незрозуміла річ, закрита за сімома замками в музеї, але присутня вдома і дуже зрозуміла. Тому, в таких умовах, коли зір загострюється через обмеженість простору, культура проявляє себе і вже не є чимось привілейованим. Ще дуже подобається думка, що ми збираємось на стадіонах і концертах, бо нам важливо зберігати соціальні ритуали, які колись виконували релігійні дійства. Рецепт читання: прочитати один есей, подумати, походити, згадати приклади з життя, прочитати другий есей.