Філ - підліток, що грає з життям, як заменеться, крутить ним як хоче, ризикує ним як тільки може, наче бездушною м‘якою іграшкою. Хоча її теж буває жаль, але не Філу. Трюки на краю багатоповерхівок, мостів, закинутих високих місцях - це його «профіль». Під час перегляду таких відео в соціальних мережах, тілом пробігають мурахи. Хоча він не прям профі у цій справі. А от Койот - так. Філ хоче досягнути такого ж рівня як він. Стати популярним блогером, набрати купу підписників і нарешті звалити від батьків. Але не все так просто дається. Філ також має дівчину. Як мінімум для статусу. Найпопулярнішу і найстервознішу у школі - Барбі. А от про подругу дитинства Соломію, з якою він раніше займався «екстримом», лазячи деревами, забув. Роз‘їхались у інші райони і більше не бачились. А вона ті три роки хворіла на рак. І перемогла його. Хоча Філу це не цікаво. Але, коли вони раптом зустрінуться, він не буде готовий побачити зовсім іншу Сольку... Замовляючи, цю книжку, я думав, що вона буде схожою на «Поцілунок був не останній», тієї ж авторки. Любов, шкільні проблеми, "всє дєла". Але, ні. Ця книжка не так про любов, як про життя. Можна було здогадатися, що дівчина, яка перехворіла на рак і багато чого зрозуміла, та хлопець, що робить сальто над прірвою, і ні про що окрім себе не думає, обов‘язково заведуть тему на рахунок цінності життя. Коли настає переломний момент у життя Філа, я так і не зрозумів. З одного боку, коли його стрибки засік батько, а з другого, коли він НАРЕШТІ допетрав, що у будь-який момент він міг розпрощатися з життям. Емоції під час читання змінювались трохи інакше, ніж від «Поцілунку». Початок - від сленгу ледве не припадок стався. Мені здається, що у реальному житті все не так критично. Реально забагато. Середина - нормально, але де любовна лінія, на яку я очікував, і через яку придбала книжку?