Книга свіжа і невимушена. Написана приємною українською мовою. Читається дуже легко. Власне, "легкість" і "невимушеність" - це епітети, що чудово передають образ головної героїні та її кочовий спосіб життя. Оповідь ведеться від імені вільної художниці Рози Вітрів, яка широкими мазками різнобарвних слів передає Zeitgeist сучаного українського життя. І хоча у фокусі - богема, на цьому полотні є геть усі. Книга - легка й щира, але залишає по собі тремкий, щемкий присмак. Наврядчи вона сподобається всім, але якщо ви як і Роза подекуди можете сказати: "А я... Я просто люблю сидіти на самому дні життя у позі лотоса", то я раджу вам ці історію прочитати.