Дана п'єса є одним із найвідоміших творів неперевершеного англійського драматурга Уільяма Шекспіра. Також зазначу що надалі будуть мої особисті думки про цю трагедію. На жаль даний твір мені не дуже сподобався. Історія кохання між Ромео і Джульєтою як для мене вийшла не переконливою. З плюсів можу зазначити аутентичне занурення в атмосферу Італії епохи Ренесансу. Також великим плюсом є зображення того що кохання може перебороти будь-яку перешкоду - навіть столітню ворожнечу між кланами.

Писати рецензію на трагічну п'єсу Вільяма Шекспіра "Ромео і Джульєтта" просто й складно водночас. Просто, бо твір знають майже всі. Ми говоримо "Вільям Шекспір" і одразу згадуємо або "Гамлета", або нещасливих веронських закоханих. П'єса вивчається школярами у восьмому класі, міцно увійшла в європейський канон. А складно писати, бо що, здавалося б, можна нового сказати про такий відомий і добре досліджений текст? Все-таки спробую додати кілька зауваг. Перше, що вражає при знайомстві з цим класичним твором - аж надто юний, як на теперішній погляд, вік головних героїв. Нагадаю, що Джульєтті ще не виповнилося й чотирнадцяти років, коли вона зустріла Ромео. По суті, перед нами історія палкої закоханості підлітків, тому-то їхні стосунки такі емоційні, а почуття нестримні. Коментатори багато міркували про те, що сталося б із подружжям, якби їм дозволили спокійно перебути перехідний вік? Чи витримали б стосунки випробування часом? П'єса навіть породила пародії з альтернативним "гепі-ендом", в яких герої не гинуть, а поринають у звичний сімейний побут з обопільними образами та зрадами. Однак я хотів би звернути увагу на інший аспект. Багатьох читачів юний вік Ромео і Джульєтти відштовхує, змушує давати негативну оцінку п'єсі. У Шекспіра взагалі можна знайти чимало такого, що з позицій сьогоднішнього дня здаватиметься "неполіткоректним" чи грубим. Достатньо почитати "Венеційського купця" або "Приборкання норовливої". Проте не думаю, що до автора кінця XVI століття доречно підходити з сучасною міркою - куди продуктивніше намагатися зрозуміти епоху, коли він творив. Уявлення про норму і мораль змінюються, ми самі ніколи не дізнаємося, як сприйматимуть наші вчинки нащадки з далекого майбутнього.... Окремого обговорення варта тема перекладу творів Шекспіра українською мовою. П'єса "Ромео і Джульєтта" перекладалася у нас неодноразово. В цій книзі вміщено перший український переклад від Пантелеймона Куліша. Правду кажучи, він "на любителя", так би мовити. Переклад цікавий, але архаїчний, про що зазначав ще Іван Франко, який його видав. Якщо бажаєте чогось сучаснішого і легшого для сприйняття - раджу спробувати переклад Юрія Андруховича, опублікований "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" і також доступний на Yakaboo.

Класична історія кохання про двох молодих людей з ворогуючих сімей, які змогли бути разом лише після трагічної загибелі. Ця трагедія Шекспіра публікується у перекладі Пантелеймона Куліша. Для сучасного читача досить важко сприймається римування англійського класика та ще й з використанням застарілих українських слів. Проте історія закоханих з Верони залишається взірцевим прикладом трагічного кохання. Книга має м’яку обкладинку і буде цікавою перш за все для школярів та студентів, які вивчають зарубіжну літературу.