Яке ж щастя, що я не купив цю книжку сам. Одного дня мій друг сказав що купив цю книжку, що це справжній український кіберпанк і що він в захваті, хоч прочитав лише третину. Через тиждень він сказав що збирається залишити це непорозуміння у публічній бібліотеці, бо воно після першої третини просто нечитабельне. Я сказав що не може такого бути щоб воно було настільки жахливим, і він мені її віддав, сказавши щоб я її залишив її де небудь після того як зрозумію що не так. Маю сказати, серед знайомих я відомий тим що мені дуже заходить усілякий сюр, від якого інші корчаться і відмовляються читати. Так от, цей твір - занадто навіть для мене. Таке враження що першу третину автор писав ще у свідомому стані, а потім зробив перерву, накурився, подивився Матрицю, оту серію "Любові, Смерті та Роботів" про чувака який змінював місто за допомогою мініатюрної моделі, та "Людей в Чорному", прочитав "Чорну Книгу Арди" з перервами на якийсь довідник з демонології, а потім під враженням всього цього дописав решту. І якби ж воно ще було цікав... Але ні, це не викликає симпатії навіть у такого любителя абсурду як я сам. А шкода. Перша третина була цікавою.