Головний персонаж захоплює - схожий на Джека Горобця, ти і любиш і водночас не довіряєш. Але! Ще є не менш талановиті другорядні персонажі, за якими спостерігати самий інтерес. Особливо ті, що трішки «того» - а про кого це я, зрозумієте самі :)

головний шахрай анк-морпорка полагодив поштамт, налагодив доставку пошти, придумав звичайні та подарункові марки, які набули неабиякої цінності на рівні із золотом (читай грошима). всі збіги з укрпоштою випадкові. здавалося б, чого іще треба? у нього навіть наречена є. але вона поїхала у довге відрядження на розкопки ґолемів, тому мокр фон губперук щось дійсно засумував. а коли шахрай починає сумувати і від нудьги аж на стінку лізти (буквально), лорд ветінарі видумує йому чергове суспільно корисне завдання. це як "тобі нудно? іди посуд помий. зараз звеселишся". з одного боку, відправляти шахрая дискового масштабу до королівського банку та монетного двору - це не дуже розумна ідея. з іншого - це ідея патриція, тому це дуже розумна ідея. з третього ж боку, коли тобі у спадок переходить слинявий песик з 51% акцій банку, тут вже треба робити гроші ноленс воленс. звісно мокр виконує поставлене завдання з блиском і стилем (в золотому костюмі хіба можна інакше?). єдине питання в тому, коли він знову знудиться і патрицію доведеться обирати йому черговий проєкт з покращення міста