«Люди тягнуться одне до одного. Шукають. Знаходять», — пише Руте в листі своїй сестрі Діні, яка зникла багато років тому. Вона досі не може її відпустити, пережити втрату. Нині Руте втекла з міста в глушину, в будинок свого батька, якого вона ніколи не знала. Цей будинок стоїть на річці, яка повільно тече, як і спогади Руте. Вона прагне усамітнення, мовчання... плавати в холодній річці й почуватися живою. Та всюди є люди, які рано чи пізно опиняються на порозі, й тоді починаються нові історії.

Прекрасний щемкий роман про життя, переживання втрати, прощення і любов, яка ніколи не зникає.