Книга «Радуниця» – «це дивовижний калейдоскоп народної космогонії, уявлень наших пращурів про світ, де кожний його компонент має душу й потребує турботи й любові. Світ, в якому святість роду й народу зберігається не лише за горизонталлю, а й за вертикаллю, а члени сім’ї асоційовані з небесними символами: «ясен Місяць – пан господар, красне Сонце – жінка його, дрібні зірки – його діти». Світ, де убогому віддавалися перший спечений хліб, перше яйце, перше молоко з господи; де навіть демонологія вражає естетизмом, а «нечисту силу» можна було приборкати добротою, або обхитрувати.

Радуниця (Проводи) – це прадавнє свято єднання поколінь – калиновій міст між минувшиною й прийдешнім».