Обкладинка книжка приємна на дотик і на вигляд, голографічний фрагмент картини Влода Костирка “Перепочинок під час втечі з Єгипту” та QR код до Rotsky’s плейлисту запрошують розгорнути і зануритись у читання 456 сторінок найновішого роману Юрія Андруховича. Пригоди протагоніста Йосипа Ротського відбуваються на бекґраунді Центральної Європи, транквільність якої пульсує революційними катаклізмами, музично-кримінальними сейшенами, траповими love stories, флешбеками в віртуальні реальності та історичні альтернативності. Один з майстрів Станіславського феномену майстерно міксує довколишню буденщину і авторську візію і цікаво, що будуть думати про наш світ читачі, які років за 100 відкриють книгу. Колись SOAD випустили Steal This Album, гадаю, пісні з нього мали б бути у плейлисті нового роману Юрія Андруховича “Радіо Ніч”, а ще багато Френка Заппи і Радіо Скорботи. Книжка дуже східноєвропейська з погляду Оксиденту і западенська, якщо ми будемо дивитися з боку Орієнту. Вона - про нас, якими ми могли бути, але не стали, можливо, вона для наших нащадків, які все ж відшукають наші риси у пригодах і нічних чуваннях роману. Все ж, Майдан, який не став ним і перемогою теперішнього має шанс не бути злитим нами, тими, хто читає. Книга заслуговує на уважне прочитання і задоволення від нього, на думки, які з’являтимуться і питання, які виникатимуть. Думаю, автор розраховує, що ми таки знайдемо на них відповіді.