Як не дивно, але роман сербського письменника зовсім мало про Балкани, основні події "Проклятого двору" відбуваються у Стамбулі на території в'язниці. Перед смертю один боснійський монах розповідає своєму молодшому брату по ордену давню історію. Багато років назад йому довелося відбувати термін ув'язнення у Стамбулі і споглядати строкате життя мешканців Проклятого Двору. Один із них суттєво відрізнявся від інших і саме з цим хлопцем, який був ув'язнений не лише фізично, але й душевно, відбулося важливе для монаха знайомство. Цікаві відчуття виникають під час прочитання: в мене завжди було враження, що автор використовує не лише слова для передачі сюжету, але й заколисує якимось незвіданим ритмом, унікальним східним. І це зовсім не означає, що сюжет лінійний. Навпаки, читач мандрує історичними епохами, країнами, занурюється у політичні інтриги лідерів країн. Адже у книзі ще є другий сюжет - історичний факт боротьби двох султанів за трон. Радію, що спершу я прочитала роман Андрія Любки "У пошуках варварів" про історію Балкан, що допомогло краще зрозуміти певні історичні факти у "Проклятому Дворі", який переклав сам Любка.