Не так багато існує зараз якісної сучасної літератури, яка б розповідала про вступ до універу, абітурієнтів, студентські роки, реалії життя у гуртожитку, вибори, із якими стикаються молоді студенти, перші підробітки, успіхи та неуспіхи у навчанні, і кохання - уже більш зріле і усвідомлене, а інколи, навпаки, вільне і не зрозуміле, без зобов'язань. Адже студентство часто експериментує у особистому житті, помиляється, робить або не робить висновки, мудрішає, виростає як особистість. І письменниця Малгожата-Кароліна Пекарська нас порадувала, адже створила саме таку книжку, про студентські роки і дорослішання (усім старшокласникам, абітурієнтам, студентам - може бути дуже цікаво і корисно її прочитати). Тим паче, що це третя книга із серії , продовження "Класу пані Чайки" та "Лотереї" із цієї серії, і я думаю, є багато підлітків, які виростали разом із героями, для яких персонажі цієї серії стали гарними друзями і їм буде дуже приємно зустрітися із улюбленими персонажами знову. Читайте із задоволенням, і хай ваші студентські роки будуть веселими, щасливими, але й усвідомленими.

Коли я дізналась, що є продовження історії про учнів з книги "Клас пані Чайки" - моя радість не мала меж. Вже настало 8-ме Березня, а я лише завершила прочитання книги. Не дивлячись на те, що на її сторінках зустрічались різні життєві ситуації і сумні і радісні, але книга стала для мене особливою. Можливо, через те, що я сумувала за персонажами. Наскільки вони живі і не картонні. Актуальні теми: життя, любов, ненависть, прощення, вибір, та пошуки свого місця в цьому надзвичайно не простому світі. Улюблені герої: Мацек, Чорний Міхал, Марцін, Базилій. Жіночі персонажі теж зачепили, але не знайшла я тієї яка б заволоділа б моєю увагою повністю. Однак життя продовжується і персонажі "Право на дорослість" знаходяться в пошуках відповідей на питання "Хто вони? Чого хочуть? Та що важливо для них?" З одного боку сумно, що третя книга видана не в тій серії, що і попередні дві, але я розумію чому, після прочитання. І оформлення мені подобається. Все таки сподіваюсь, що ще одна книга буде. Хоча історія наче і завершилася, але...є ще нерозрішені справи. І наостанок хочу сказати цитатою із книги "Право на дорослість": "Кожна людина - ніби хвиля. Вона вгризається в іншу людину, як вода в суходіл, і завжди щось у неї забирає. Забирає раз і назавжди. Людина водночас є і хвилею, і собою, себто людиною. Тож інколи ми є тими, в кого щось забирають, а іншим разом - хто сам у когось відбирає. Тому спілкування з іншою людиною завжди нас змінює."