Жахлива кількість описок! Тепер зрозуміло, чому ця книга по акції...

Кожен сам робить висновки читаючи про долю звичайної дівчинки з села. Цікава книга, затягуючий сюжет. Добре описано життя звичайних людей у ті часи. Селюків, котрі живуть своїм городом і не мають великих зв’язків. Про те, що робить місто з провінційними дівчатами, за котрих нема кому заступитись. За положення жінки в ієрархії родини. Чудово описані душевні муки головної героїні, її тернистий шлях і причини того чи іншого вибору. Є пропуски по часу, але вони не суттєво впливають на розуміння вчинків. Доволі жорстока книга, є смерті та болючі моменти, є кров та паршиві обставини. Але сподобалась тим, що показує життя без прикрас, людей без масок і правдиві наслідки вибору. Є сюжетні лінії, котрі тримають інтригу до кінця, що робить книгу ще цікавішою. Після прочитання є над чим поміркувати. Хтось буде плюватися і сварити головну героїню, хтось буде співчувати, але байдужим не залишиться ніхто.

Читаючи класичні твори української літератури звикаєш до болі і страждань, до сумних історій. Такі вже часи були! "Повія" Панаса Мирного - не виключення. Це та ситуація, коли все погано, а потім стає ще гірше. На долю Христі випало занадто багато страждань. Спочатку помирає батько, потім в неї з мамою хотять відібрати землю, відправляють у найми. А далі стає тільки гірше. Але, знаєте, мені якось не було її шкода. От весь час виникало відчуття, що вона могла б все змінити, якби не плакалась і жалілась, а думала головою і щось робила. Так, не завжди у своїх бідах вона сама була винна, але майже завжди могла щось змінити на краще. Але чомусь не робила. Так, кохання - то не те, чим особливо покеруєш. Але і втрачати голову від нього не треба. Тепер щодо читання. Читалося важкувато, часом було забагато описів та політики. Ну і післясмак після книжки важкий, сумно дуже. Розумієш, що нікому довіряти не можна. І найближчий може зрадити. І часто ти сам один і серед людей. Не можу радити книгу всім, бо декого і в депресію книга загнати може. Але я не жалкую, що прочитала.