Ця книга буде цікавою перш за все тим читачам, які знайомці з першою частиною книги Сесілії Ахерн. Прикметно, що в першій частині немає відсилок на продовження, адже книга є цілком самостійною та самодостатньою. Головній героїні – Холлі довелося навчитися жити після важкою втрати, втрати коханої людини. Вона зуміла це зробити. Проте її досвід потрібний іншим людям. Тепер Холлі потрібна іншим людям, які опинилися в такій самій ситуації. Вона повинна навчити жити інших, які теж втратили свої близьких людей. Її історія вразила багатьох і дала надію багатьом невиліковно хворим продовжувати жити навіть після смерті, так, як це робив Джеррі. Холлі щосили намагається допомогти цим людям, не помічаючи, що сама теж потребує допомоги. Минуле знову затягує її в свій затишний і теплий полон подалі від справжнього життя, затьмарюючи собою реальність. Чи зможе Холлі допомогти людям, які нагадують їй її минуле, але при цьому залишитися такою ж, якою вона стала через сім років після втрати, відповідь саме на це питання отримає читач наприкінці історії.

Главная героиня Холли Кеннеди уже знакома нам по роману «P.S. Я люблю тебя», в котором она всеми силами пыталась справиться с горем от потери любимого мужа. Он умер от рака, но оставил Холли письма, в которых он ставил перед Холли небольшие испытания, заставляя тем самым продолжать жить, но уже без него. Первая часть была достаточно трогательной, поэтому я сразу же купила и эту книгу. Вторая часть о жизни Холли получилась не менее эмоциональной. Но здесь уже мы сочувствуем не только ей, но и тем, кому она пытается помочь. Ведь в мире есть немало людей, которые знают, что скоро уйдут из жизни из-за своей болезни и хотят красиво и оригинально попрощаться со своими близкими. В этом романе параллельно развивается несколько историй. Кто-то учится писать, чтобы попрощаться со своей маленькой дочкой, кто-то решил организовать для своей жены квест по воспоминаниям из супружеской жизни, а кто-то лишь мечтает, чтобы о нем помнили и дальше. Каждая история трогательная по-своему и вызывает слезы. Холли здесь выступает в роли проводника и помощника. Но вот её жизнь до сих пор не устроена после смерти Джерри, несмотря на то, что уже прошло семь лет. Возможно, Сесилия Ахерн дает себе возможность когда-то еще раз вернуться к этой истории и дописать продолжение. Мне вторая часть понравилась также как и первая. Чувствуется, что автор стала более зрелой, поэтому немного изменился её стиль и характер главной героини.