Знову купила книжку через схвальні відгуки, і знову розчарування. Смаки таки у всіх різні. У книжці розкривається тема булінгу, актуальної для сучасного суспільства теми. Тема, може, й актуальна, але мені не сподобалося, як вона розкрита. Головна героїня не викликала у мене симпатії. Тут в одній з рецензій дуже влучно сказано, що вона наче колекціонує усі моральні злочини проти себе, пише про них у щоденник, плекає ці спогади і наче втішається, проговорюючи їх перед однокласниками, наче смакує їх. Таке в мене склалося враження. Не викликав у мене симпатії і її спосіб вирішити проблему. Так, винних у булінгу (чи активно винних, чи пасивних спостерігачів) треба карати. Але ж не так. Взагалі дивно, що така наче начитана, розумна дівчина обирає саме такий спосіб. При чому без жалю до жодного однокласника. Як на мене, оповідь трохи затягнута. Враховуючи те, що все відбувається в досить короткий проміжок часу, розтягнути все це записами зі щоденників на стільки сторінок - ну, така собі стратегія. Через цю затягнутість читалася точно не на одному диханні. Обидва варіанти кінцівки теж так собі. Немає серед них такої, що давала б надію. Дала читати синові. Цікава його думка. Якщо хочете книжку чи фільм на тему булінгу - краще за "Опудало", мабуть, нема. Там нема помсти. Там - прощення. І часом це теж - вихід.

Мені дуже не сподобалася книга! Я не дам її прочитати підлітку! Купила цю книгу для доньки підлітка, а потім хотіла подарувати в бібліотеку. Але тепер, прочитавши її за декілька годин, зробила висновок, що її можна читати тільки дорослим, батькам, вчителям, а от для дитини, тим більше скривдженої, це буде як інструкція з самогубства. Мені дуже не сподобалось - вся книга - це історія страждань і виплеканої помсти! На останніх п'яти листочках припущення, як могла ця історія закінчитись і ні слова про те, як подолати страх і знайти вихід, як продовжувати жити!

Тот случай, когда даже лёгкий намек на сюжет может стать спойлером. Потому что лучше ничего не знать, и с первых страниц испытать шок от происходящего. Потому, что Мира что называется дошла до предела, и терпеть больше не намерена. Что терпеть? - булинг, издевательства, травлю, "дружеские подколы". Как ни назови, а результат не станет приятнее. Ведь то, что может показаться кому-то забавным и смешным может сильно ранить другого человека. Она терпела, она копилка боль. Дети жестокие, и здесь это описано во всей красе. Эта книга - предупреждение. Её цель - максимально доступным способом донести информацию, попытаться предотвратить подобное поведение. Возможно даже, спасти чью-то жизнь. Книга явно рассчитана на подростков. Для взрослым подобная мораль уже опоздала, момент прошел. Разве что как напоминание о том, что подростки требуют внимания, и нельзя ни в коем случае оставлять детей наедине с их проблемами. Здесь нет хороших героев и плохих. В той или иной степени виновны все, и даже Мира вроде бы и имеет право на отмщение, но с другой стороны тогда она становится ничем не лучше своих обидчиков. Жаль только, финал остаётся открытым. Да, это даёт пишу для размышлений. Но не остаётся чувства завершенности.