У листопаді 1910-го року з Нової Зеландії до Антарктиди вирушив корабель «Терра Нова». На його борту — міжнародна команда дослідників на чолі з капітаном Робертом Фолконом Скоттом, який заповзявся стати першою людиною на Південному полюсі. Через півтора роки він та четверо учасників полярного походу загинуть у жорстокій хуртовині.

Їхню мрію першими дістатися до Південного полюса розбив на друзки норвезький дослідник Руаль Амундсен, а на зворотному шляху, сповільненому хворобами та негодою, вони опинилися в пастці у наметі без достатньої провізії. Навіть в останні години життя Скотт знайшов сили продовжувати щоденник, який завів ще на початку своїх пригод. Цей щоденник знайшли поруч з його обмороженим тілом.

«Полярний щоденник капітана Роберта Скотта» — це детальна розповідь про час, проведений в Антарктиді. У яскравій та дуже особистій оповіді Скотта зафіксовано щоденну працю команди задля досягнення головної мети, а також — його особисті враження від жорстких погодних умов і невимовної краси антарктичної природи та його відчайдушне прагнення обігнати Амундсена в гонці до полюса.