Книга пролежала почти год, пока я добрался до того, чтобы прочитать ее. Отмечу сразу позитивную сторону. Мне лично книга, неожиданно помогла разобраться с некоторыми личными внутренними моментами, хотя я покупал ее с целью изучения катастрофических опытов и их последствий для сообществ, потому что - это наше сегодня и я хочу знать - как действуют эти механизмы. Тем не менее, не могу утверждать, что эта книга дала мне какую-то исчерпывающую информацию по теме. Скорее там попадались какие-то ключевые для понимания моменты и фрагментарный анализ, не считая чисто исторических сведений, которые не встречаются широко. Много исследователей, чьи голоса собраны в этой книге говорят о последствиях Холокоста. Этот конкретный пример раскрывает универсальные механизмы. Все исследователи до сих пор не исчерпали феномен травмы до конца. У травмы есть определенные механизмы, как например коллективное вытеснение, или умышленное забывание и много всего подобного интересного. К сожалению, здесь нет четкого и ясного изложения и ради смыслов необходимо продираться сквозь текст, как сквозь чащу. О том, что эту книгу было как-то грустно читать сказать не могу. Запутанное изложение и все.

Книга розповідає переважно про глибинні травми: це травма цілого єврейського народу, яка і досі нагадує людям про себе крізь декілька поколінь; травма людей, яких ґвалтували й ображали найрідніші та найближчі з самого дитинства; травма смертельно хворих, які живуть з усвідомленням того, що у будь-який момент їхній стан може тільки погіршитися. Автор дає різні погляди на поняття травми, опитуючи переважно психотерапевтів, що займаються клінічними дослідженнями, але також і самих постраждалих, мистецьких діячів, які зображують екзистенційні переживання травматичних подій,і, можливо, навіть запитуючи саму себе — а що для неї означає травма і чи позбулася вона своїх "демонів" раз і назавжди (та й чи можливо це). Книга подана у форматі збірки різноманітних інтерв'ю, а отже і читається легко, текст — щирий і емоційний, у ньому багато йдеться про власний досвід тих, для кого життя поділилося на два періоди — до і після жахливого моменту, який важко осягнути свідомістю. Коли я її читала, то — зізнатися чесно — не могла стримати сліз у певні моменти, тож вибачаюся перед моїми сусідами в вагончику метро. Я сама пережила те, що мене змусило замкнутися в собі і змінити погляд на оточуючий світ, а ця книга принесла певний терапевтичний ефект. «Ага, тож так ось чому я так себе почуваю, так я не одна так мислила і поводилася», — подумала я, і всі ілюзії з приводу власної нікчемності через неможливість просто переступити через біль і забути враз розтанули. Прекрасна книга. Щоправда, дещо заважали читати деякі незначні одруківки, які трохи засмучували, коли намагалася цілковито поринути в текст. Раджу всім, хто ще роздумує над тим, чи варто йти до терапевта, і тим, хто не знає, як пробачити те, що світ до тебе колись поставився несправедливо.