Дії розгортаються як в казці: герой пішов наліво, потім направо, з-за рогу вискочив один фольклорний герой, а потім інший - і все це злилося в одну величезну чортівню. При цьому герой сприймає все спокійно і лише продовжує крокувати сюжетом. Спочатку усі події скидаються на маячню, але потроху починаєш розуміти, що в подіях таки є наскрізний сюжет і якийсь глобальний сенс. У фіналі все зводиться воєдино. Особливо була рада впевнитися в цьому, коли взяла читати продовження "Вона іде..." Книжка невеличка, кишеньковий формат, менше 100 сторінок. Прочитала за півтори години ввечері. Місцями було трохи лячно (бо герой так спокійно йде від однієї містичної ситуації до іншої, що починаєш переживати вже від самого факту, що взагалі не зрозуміло, чого очікувати далі). Але загалом обкладинки в цієї серії значно кріповіші, ніж зміст творів. Особливо приємно, що текст класно написаний. Образно, атмосферно. Постійний акцент на художніх деталях. Буквально використано невелику кількість слів, аби зобразити лише те, що потрібно для розуміння ситуації та занурення в атмосферу. Персонажі не картонні, за ними є певний “настрій”. Від цього вдвічі радієш, якщо врахувати, що книги дуже-дуже скидаються на самвидав.