Здавалось би, що у нас може бути спільного з мешканцями американських містечок? Зовсім інший спосіб життя, пріоритети, культурні орієнтири і минуле, але, читаючи Кінга, розумієш, що не такі ми вже і різні. Що не зважаючи на знаменитий слоган "Діло Америки - бізнес", на зайнятість чи не кожного третього громадянина США власною справою, на зовнішню політику країни, якій притаманно контролювати все і всюди ці люди по суті своїй інертні, часами інфантильні і безпідставно самовпевнені. На сторінках книжки описується сварливий Джон, а ти так і бачиш дядю Женю, який гудить Україну/українців/українське на чому світ стоїть, а сам працює неофіційно, голосував за умовну "гречку" і нічого не зробив навіть для того, щоб покращити власні житлові умови не те що ситуацію в країні. Я це до того, що на мою думку суть цієї історії полягає в самоврядуванні. Звучить як занудство про ОСББ, засідання місцевих депутатів і штори на шкільних вікнах, але в уміння робити все це входить також і вибудовування стосунків з близькими, зайнятість справою всього життя, доля країни і масштабується мало не до майбутнього планети та власної душі. Власне, у Кінга в кінці так і вийшло - вихід на всесвітній масштаб)) На мою думку, як раз через те, що один із цих пунктів самоврядування, а саме невміння вибудовувати стосунки з найближчими, і призвів до закостеніння настільки лихої вдачі деяких персонажів, що мало наслідки для всіх мешканців міста. То ж все має значення. Якщо ж розбирати окремі деталі сюжету, то тут класна дітвора кмітлива, допитлива, приємна до спостереження (окрім найменшеньких, вони чомусь вийшли пластиковими). Герої, виходячи з різних зачіпок і різних ракурсів, ідуть до розв'язки, що з одного боку можна назвати дратуючим елементом, бо ж ніхто ні з ким не ділиться здогадками, а фігури тим часом по-тихеньку прибирають з шахової дошки, але з іншого боку такий підхід також можна зрозуміти. Тому що кожен з нас в настільки стресовій ситуації буде так само з десяток разів зважувати/переважувати що і кому можна казати й кому взагалі слід довіряти. Головний герой чітко промальовується в уяві без усіх оцих "будь хто може себе асоціювати з ним" - геть ні. І саме це робить його притягальним, навіть хотілось би мати такого знайомого. А ще автор майстерно працює з письменницькими прийомчиками! Можливо, їх в книжці було більше, але мені особливо запам'ятався як він непомітно загорнув "плани/мрії персонажа на майбутнє" перед тим як його вбити, що це було настільки неочевидно і настільки потім вдарило під дих, що просто мої аплодисменти... Хоча є і побічний ефект - хороші описи, нагнітання і т.д. змусять вас навіть серед найсвіжішого повітря Карпат, в найвогкішу і прохолодну пору року відчувати задуху, накопичення викидів машин у повітрі в купі з клаустрофобією, то ж приємного читання!)

Одного звичайного осіннього дня над маленьким американським містечком Честерс-Мілл опускається невидимий купол - прозорий бар'єр, який відрізає все від зовнішнього світу. Літаки падають, машини розбиваються, зв'язок зникає. Усередині - три тисячі жителів, які спочатку думають, що це тимчасово. Але дні йдуть, їжа закінчується, електрика слабшає, а влада в місті захоплює Большой Джим Ренні - місцевий політик, дилер і маніпулятор. Він створює свою "поліцію", придушує незгодних і ховає свої таємниці. З іншого боку - Дейл Барбара, ветеран Іраку, якого Джим ненавидить, і група звичайних людей, які намагаються зрозуміти, що це за купол і як вижити. Кінг показує, як швидко суспільство розпадається під тиском: сусіди стають ворогами, добрі люди ламаються, погані - розквітають. Жодного надприродного зла - тільки люди й їхні демони. Книга товста, але читається швидко: глави короткі, персонажів купа, кожен з власною історією. Мене зачепило, як Кінг малює маленьке містечко - з його плітками, церквами, магазинами - і як це все перетворюється на пекло. Фінал - потужний, з відповідями на загадку купола, але без солодкого хепі-енду. Класика Кінга - про те, що найстрашніше зло не ззовні, а в нас.

захоплива і тривожна історія про місто, яке раптово опинилося відокремленим від зовнішнього світу невидимим куполом. Кінг майстерно досліджує людську природу, показуючи, як страх і влада можуть змінити людей. Роман тримає в напрузі та змушує задуматися про мораль, відповідальність і виживання в екстремальних умовах.