Повість про те, як Шерлок Голмс розслідує справу про прокляття роду Баскервілей була екранізована не раз, проте жодна з екранізацій не передає чарівність першоджерела повною мірою. Кожен персонаж ретельно прописаний, дуже самобутній і колоритний. Природа, вулиці, маєтки в новелі не просто декорації, де знаменитий детектив вирішує свої логічні задачі, а як би самостійний персонаж. Завивання вітру, туман, що повільно насувається, важкий запах боліт, тіні гострих дахів маєтку, тьмяне місячне світло... Все як у класичних готичних романах. Сюжет дуже закручений, динамічний. Книга в цілому атмосферна, не відпускає відчуття присутності в готичному роману. Але зізнаюся, щоб дочитати цю книгу я місцями закликала силу волі. І все через діалоги абсолютно неживою мовою. Ось у форматі оповідань ця мова сприймалася навіть кумедно, а тут...