"Перше Різдво" Дзвінки Матіяш – особисто для мене стало неабияким откровенням. Я доросла людина, але читаючи книгу пані авторки, написану дітям, не могла втримати сліз радості: як добре, що ця книга є, що діти (і дорослі!) зможуть її прочитати, зможуть пережити те, що пережила під час читання я. Легка заздрість) Бо вони читатимуть вперше, і навіть не здогадуються, яке блаженне щастя їх чекає.Пані Дзвінка розповідає у своїй книзі про Перше Різдво, так, те саме найперше свято, про ту щасливу ніч, коли Месія прийшов на землю. Ми всі, як і Давид, прості люди, діти, які люблять слухати казки та історії від своїх батьків чи бабусь, дідусів; ми мріємо і лякаємося, ми радіємо і сваримося, ми, звичайні і прості. Як і Давид. Саме тому частково ідентифікуючи себе із ним, ми ніби опиняємося на місці Давида, і переживаємо всі події, які із ним сталися, наче ми самі були їм свідками. Свідками Першого Різдва. Ви тільки вдумайтеся у ці прочитані слова..Коли я почала читати цю книгу з моєю Марійкою (10,10р.), ми обидві були зворушені. Я боялася, що якогось моменту в мене просто не стане снаги читати спокійно і без наростаюстаючих у душі емоцій, та 2 рази голос таки зривався, кілька секунд я "брала себе в руки" (а доня в цей час зачудовано дивилася на мене, частково відчуваючи мій трепет і своїми дитячими емоціями) і ми читали далі. Беручи книгу до рук я зовсім не сподівалася на подібні емоції та враження, в голові гудів гамір буденних справ, дитячих вибриків, планів, задумів тощо... Так коли я почала читати, ми ніби поринули у якийсь інший вимір, всі справи, звуки, думки десь поділися, а залишилися лише ми і вівці, ми і пасовисько, ми і Давид, ми і  Перше Різдво. ... Вважаю будь-які детальні перекази твору недоцільними і зайвими, книгу пані Дзвінки потрібно просто брати і читати. І отримувати той поДАРунок, який авторка вклала у кожне слово своєї історії. Ілюстрації книги прекрасні, їх малювала одна з наших улюблених ілюстраторок – пані Богдана Бондар. Її малюнки –затишні, рідні, зрозумілі, вічні у часі картини, якими можна милуватися і до, і під час, і після прочитання книги. Вони не заважають читанню, вони підкреслюють силу книги, дарують певний погляд на Перше Різдво, візуалізуючи його, та тішать очі й душу талановитим і щирим втіленням. Не те, щоб я рекомендувала книгу Дзвінки Матіяш "перше Різдво", я просто щиро прошу всіх прочитати цю книгу і збагатити світ вашої дитини та свій власний новим виміром відчуттів та благодаті!

Гарна, світла, сповнена радості та натхнення історія про події у Віфліємській долині, де люди живуть в очікуванні Месії. Разом з маленьким хлопчиком-пастушком, його дідусем та кількома друзями ми знову переживаємо перші хвилини народження Христа, чуємо ангельські співи та поспішаємо до стайні, де лежить Немовля. Написана простими словами, зрозуміла дітям, вона стане гарним приводом аби довгим зимовим вечором зібратися родинним колом і поринути у таїнство Святої ночі. А гарні ілюстрації лише посилять враження та подарують незабутні емоції.

Рождество в жизни ребенка на мой взгляд должно играть не только второстепенную роль, как праздник, когда ребенок получает подарки, а так же ребенок обязательно должен понимать что это за праздник и что он символизирует, конечно мы много раз объясняли детям о том, что такое Рождество, но детки не всегда понимают объяснения взрослых, поэтому перед светлым праздником, мы подарили деткам данную книгу и вместе с ними изучали страницу за страницей, история волшебной и чудесной писательницы Дзвинки Матияш окунула в истории не только детей, но и нас с мужем, не отрывая глаз мы следили за ходом событий, наслаждались красочными иллюстрациями и наши детки наконец поняли что это за праздник, а от книги я осталась в восторге, нужно обладать колоссальным талантом, чтобы создать историю от которой в реальном времени будет веять такой теплотой и добротой. В настоящее время данную книгу мы подарили племяннику, чтобы он тоже смог приблизиться к познанию праздника, а так же, благодаря данной книге и новым знаниям, у нас с детьми так же появился один очень важный ритуал. В этот день, детки стараются сделать как можно больше добрых дел, потому что хотят помогать и нести доброту и помощь в наш мир, точно так же как для нас это делал Иисус.