Збірка оповідань, у якій немає гучних драм, зате є постійне відчуття внутрішнього надлому. Це історії про підлітків і молодих людей, які живуть у благополучному середовищі, але почуваються глибоко втраченими. Франко показує світ, де свобода не приносить полегшення, а лише підкреслює відсутність орієнтирів. Атмосфера холодна й відсторонена, з емоціями, що ніби притлумлені або навмисно не названі. Секс, алкоголь, ризиковані вчинки тут не як бунт, а як спроба хоч щось відчути. Мова проста й майже суха, що підсилює ефект порожнечі та буденності. Це читання не шокує, але залишає після себе неприємний осад - розуміння того, як легко загубитися ще до того, як життя по-справжньому почалося.