Хоч книга й була трішки нудновата, але розвʼязка прикольна, мені сподобалась

Кароліна Крейл померла 16 років тому - отруєна, і її чоловік, художник Еміас Крейл, був засуджений і помер у в'язниці. Але їхня дочка Люсі, яка тепер доросла, не вірить у винність батька й просить Пуаро розслідувати стару справу. Пуаро зустрічається з п'ятьма людьми, які були в будинку того дня - "п'ятеро поросят": подруга Кароліни, гувернантка, сестра Еміаса, молода модель (коханка художника) і археолог-сусід. Кожен дає свою версію подій - і всі вони різні, з власними мотивами, брехнею й спогадами. Крісті тут на піку психологічного детективу: немає свіжих доказів, тільки свідчення й характери. Пуаро реконструює день вбивства, порівнює розповіді й знаходить, де правда ховається в емоціях - ревнощах, любові, ненависті. Зачепила структура: п'ять глав - п'ять свідків, кожна з власним голосом і поглядом на трагедію. Атмосфера 1930-х - художній будинок біля моря, пристрасні стосунки, отрута в майстерні. Фінал - один з найкращих у Крісті: емоційний, логічний і з ударом, який змушує перечитати

Історії Агати Крісті - це шедеври. Як можнав такому компактиному тексті вмістити всю цю драму, глибину образів, розкрити соціальні аспекти і створити стільки неперевершених персонажів,яких ти ніколи не сплутаєш?Я не знаю. Я можу тільки дивуватися і радіти, що маю можливість ознайомитися з її творчістю. Ця книга не стала виключенням. Трагічна історія однієї сім'ї, яка нарешті розплутується завдяки сірим клітинкам Еркюля Пуаро. Всі впевнені, що жінка через ревнощі вбила чоловіка. І лише в їх доньки, яка була надто маленькою, щоб запамятати щось про них чи про ті події, виникають питання, коли вона вже в зрілому віці повертається на батьківщину, бо вірить, що її мама не могла збрехати їй. Дуже щемлива історія, дуже сильна емоційно. Психологізм на висоті. Варто віддати належне - автор лишила достатньо загадок, аби знайти всі відповіді самому. Але я знову провалився, хоча і дійшов далі, ніж зазвичай)