Екстравагантний Михайль Семенко зазвичай викликає в читачів враження скандального поета, який ніби ставив під сумнів авторитет Тараса Шевченка, хоча насправді заперечував його культ. Лірика першого, частково другого періодів творчості "і футуриста, і антиквара" не повністю вписується в рамки авангардистського стилю, часто суперечить йому, має в собі трансформовані традиції бароко й фольклорних жанрів, репрезентує національний футуризм. Зі сторінок Семенкового "Кобзаря" 1925 року вдумливому читачеві відкривається неординарний лірик, автор інтимних, еротичних та цікавих кверо-футурних віршів. Саме тому упорядники вибраних творів Михайля Семенка професор Юрій Ковалів (він же й автор передмови) та письменник і видавець Василь Габор і вирішили взяти в основу це видання, зокрема три знакові книги поета "П'єро кохає", "П'єро задається" та "П'єро мертвопетлює" та інші твори, що й зумовило назву книжки "П'єро кохає, задається і мертвопетлює", однак менше уваги приділили його заідеологізованим творам останнього періоду життя.