А ось це, як не парадоксально - дуже серйозна праця. Серйозніша, ніж, наприклад, пафосно подана "Церковне мистецтво України" за 13 тисяч з лишнім грн (!). Мої любимі "Основи" знову не підвели, і після Balcony Chic маємо і Orthodox Chic :) Вже сама обкладинка тут дуже забавна: хоч і виглядає вона так же само, як витвори на традиційних, "пафосних" історико-церковних виданнях - але тут явно вона є алюзією, пост- і мета-іронією, її показова позолота і церковно-слов'янський шрифт виглядають чимсь двозначним і нашарованим, що ніби тонко підсміхається, підморгує читачу: "а, давай побешкетуємо над церковною архітектурою України ХХІ ст.!". Яскраво синя, вкрай нехарактерна для класичних церковних видань палітурка неначе ще більше підкреслює цей підтекст. Такий дуже пост- і мета- модерний підхід (так, і те і те в одному флаконі). Метамодерну тут таки більше (принаймні, в естетиці) - тому продукт вповні в дусі часу. Фактично, це спроба гарно показати негарне - ситуація, аналогічна з "балкончиками". Адже МП-шні цибулини замість традиційних куполів, "блищєча бляха" (вже усталений серед нинішніх архітекторів термін!) - це все виродження архітектури як такої і мистецтва взагалі, нищення пам'яток і профанація Церкви - але, водночас - це наш нинішній культурний код. Тут і маємо спробу цей химерний, дегенеративний культурний код зафіксувати. Тим, що він немовби протестує проти всього іншого, цивілізованого світу - тим він і цікавий. Як і має бути правдива Фотографія, тут - чисто об'єктивний, безсторонній погляд на речі, котрий спонукає до думання (що найважливіше). А вже висновок собі зробить сам глядач.