Это была моя первая книга Моэма, и я очень рада, что мне ее порекомендовали. По сути, это история взросления мальчика-сироты, который родился с косолапостью. Он пытается “найти себя” в самых разных городах и профессиях - учась философии в Германии, искусству в Париже, медицине в Лондоне. Мне особенно понравилась часть романа, посвященная богемному образу жизни в Париже. По сути, это был стереотипный образ, который возникает при представлении бедных, борящихся художников. Персонажи, которых я встретила в этом разделе, были одними из моих любимых во всей книге. В романе рассматриваются многие вопросы - потеря веры, попытки молодежи узнать свою судьбу, любовь, потерянные мечты, философия - что и делает эту книгу такой увлекательной. Мне понравился главный герой, Филипп. Иногда я находила его довольно наивным, но мне нравились его интроспективная натура и артистический темперамент. Это мастерский роман; произведение, которое достигает философского измерения, не будучи ни капелькой претенциозным ни в амбициях, ни в исполнении. Это пожалуй, одна из самых лучших книг о личностном росте и поиске смысла жизни.

Я натрапила на цю книжку, коли загуглила щось на кшталт: найкращі книжки про покликання, останнім в такому переліку нон-фікшн літератури був саме цей роман. Філіп Кері, головний герой, життя якого частково списано з життя автора, Сомерсета Моема, рано залишається сиротою та віддається на виховання дядькові-священику. Філіп має вроджену ваду, він кульгає через викривлення ступні, це робить його ще більш сором’язливим та вразливим до оточуючого світу та людей. Автор в романі багато уваги приділяє внутрішньому світу, емоційному життю головного героя протягом всього часу своєї оповіді. Разом з Філіпом ми переживаємо час перебування у дяді, згодом навчання в школах, пошук власного покликання: навчання на бухгалтера, життя в Парижі та навчання на художника, зрештою повернення до Лондона та навчання в медичній школі. Сомерсет Моем доповнює своє оповідання описами оточення Філіпа на його життєвому шляху, так, читач має змогу познайомитись з життям клерків, паризької богеми та життям і побутом різних верств англійців. Читаючи про життя бідняків в Лондоні, в думках чомусь виникала аналогія з людьми, які їдуть на заробітки чи то до Києва, чи то закордон, живуть в таких самих робітничих гуртожитках/хостелах, стикаються напевно з такими самими проблемами та переживаннями. Якісна, в певній мірі інтелектуальна література, щоб подумати, відчути, замислитись, прожити щось нове разом з героєм.