Я давно курю. Як паровоз. Дві пачки цигарок у день. Розумію, що тютюн мене убиває. Чесно кажучи, вже і не знаю, що й робити? Пробував кинути не раз. А звичка – на те вона і звичка, що постійно з тобою, не дає спати і їсти, рот постійно тягнеться до цигарки. Кожного дня, кожної хвилини тягне зробити затяжку. Засунути цю довбану цигарку до рота. Проклинаю той день, коли взяв пачку цигарок до рук. Гортав Інтернет і раптово натрапив на книжечку “Нікотину вірус. Видалити”. Нікотин – це справді вірус, як комп’ютерний вірус. Він уражає всі системи організму, як і вірус комп’ютерний порушує роботу процесора, оперативної пам’яті і всіх систем заліза. Вірус нікотину міцно засів у моїй голові, а книга Володимира Василенка, який, до речі, курив 18 років (як я майже курю), відкрила мені очі на моє життя і цю пагубну звичку. Вже декілька місяців не курю. Під боком книжка Василенка, яка допомагає мені в боротьбі проти цієї зарази. Дякую автору за цю книгу. Усім рекомендую “Нікотину вірус. Видалити”.