3,5/5 А це вже було непогано! Порівнюючи з першою частиною, ця читалася як хороший детектив, достатньо динамічний та захопливий. Ймовірно тому, що ми не змінюємо часову рамку щодекілька сторінок, як і не змінюємо безліч героїв для опису історії, натомість зосереджуємося на трьох головних персонажах, які, кожен зі своєї сюжетної арки розповідатиме нам історію. І це цікаво! І це добре! Хоч я і здогадалася до чого йде ця історія, мені було цікаво продовжувати читати її, дізнаватися як автор розкриє сюжетні лінії, які намітив. Було, як на мене, і декілька недоліків. Один з них це те, що можна здогадатися особу злочинця. Інший стосується того, що у кінці вже надто все пасує один до одного. От направду, останні глави відчуваються припасованими до історії. А ще, особисто мінус для мене в тому, що мені не подобається головна героїня. Що у першій книзі, що тепер, ні її характер, ні її вчинки ні її персоналія не викликає у мене симпатії. Не викликає вона і негативних почуттів, але, для мене, історія набагато цікавіша за персонажа. Який підсумок? Друга частина значно краще. Цікавіша, напруженіша, драматичніша. Кліфхенгер у кінці першої книги нп розчарував. Якщо вийде третя частина про Мірен, то я читатиму, тому що там має бути дуже цікава історія, зачин якої подається нам уже в цій частині. Загалом, доволі непоганий твір вартий свого часу.