"The History of Necronomicon" або ж просто "The Necronomicon" - це есе всесвітньо відомого американського письменника Говарда Філіпса Лавкрафта, у якій він розповідає нам про історію вигаданої ним книжки під назвою "Некрономікон", яку ми часто будемо бачити в решті його оповідань. Книга була написана божевільним Абдулом Альхазредом (це, до речі, у дитинстві було прізвиськом самого Лавкрафта), у 730 році до нашої ери під назвою "Аль-Азіф". У 950 році Теодор Філетській зробив переклад книжки на грецьку мову, давши їй назву "Некрономікон". З 1050 року з "Некрономіконом" починаються перші проблеми - його грецьку копію спалюють, але книга підпільно стрімко поширюється країнами, володарі яких марно намагаються знищити чи заборонити "Некрономікон". У 1692 році остання копія "Некрономікону" була знищена в Салемі, але пліткують, що один примірник залишився у салемської родини Пікманів (мабуть, їх нащадком є той самий Пікман із Лавкрафтового оповідання "Натура для Пікмана). Деякі копії залишилися у університетах типу Міскатонікського університету в Аркхемі...