Хороша і потрібна книжка. Книжка про особливих людей, яким випало бути не такими як всі, відрізнятися від інших, постійно стикатися з неадекватною реакцією на себе і винаходити свої способи адаптуватися якось у цьому світі і жити. Тут йдеться і про Синдром Туретта, і про вітиліго, та загалом - про інакшість, інклюзивність, зневагу й повагу, про здатність розвиватися і йти далі, про взаємопідтримку. Хоч це й художня книжка - її герої дуже чесні та відверті, їх проблеми досить унікальні, але абсолютно реальні! Коли читаєш, пригадуєш і зі свого досвіду подібні ситуації, подібну несправедливість чи приниження. Книжка може навчити приймати себе, усі свої можливі особливості (ми ж бо усі різні!) та усвідомлювати, що те, як я сам чи сама про себе думаю є особистим вибором і відповідальністю. Ідея твору чудова і неймовірно важлива. Як на мій смак, книжка могла б бути трохи довшою і з цікавіше розписаним сюжетом. Під кінець все трохи зашвидко згорталося і тому трохи оберталося банальностями. Та незважаючи на це, усім-усім рекомендую прочитати її, особливо тим, хто часто стикається в житті з нерозумінням. Такі книжки унікальні, спасибі автору!

Не будь таким як всі! Виділяйся! Коли ми чуємо (чи даємо) такі поради, то рідко задумуємося про людей, які дійсно відрізняються і тільки мріють злитися з натовпом. Ця книга - якраз про таких. Про людей, які виглядають не так як усі. Облисіння, нервовий тик, вітиліго, гемангіома - цим людям просто не пощастило. Вони змушені щодня терпіти на собі погляди огиди, жалю. Кожній новій людині пояснювати що з ними не так і чи це не заразно. Це страшно і складно! Не всі справляються. Але ця книга про тих, кому вдалося! Раджу

Ця книга висвітлює одну з найважливіших тем сучасности, адже й до нині деякі з нас піддаються впливу стигматизованих стереотипів та упереджень, а люди, які чомусь «не такі» - дискримінаціям і неповазі. Хто, коли і як придумав недолугі критерії оцінювання? Хто має право вирішувати «особливий» ти чи ні? Прочитайте розповіді головних героїв, і ви зрозумієте чому ці люди (не)помітні й у чому можна визнати винним суспільство. Текст читається за один вечір, але його емоційна складова змусить роздумувати над історіями ще декілька днів. Однозначно раджу до прочитання усім!