З цим автором я вже познайомився через книгу "Війна і міф" і мушу визнати - вона вийшла кращою. Ця книга містить 38 нарисів, і це на 176 сторінок, велику частину з яких ще й займають фото. До речі фото мені найбільше сподобались. Таки факти краще даються В'ятровичу, ніж проза. На мою думку. 38 нарисів, які читаються на одному подиху. Не встигаєш проникнутись ідеєю, як тут вже новенька мініатюра. Відволікає ще й те, що від прочитаного ти залишаєшся в роздумах - вірити чи ні... Бо то є думка суто автора, політ фантазії. А чи прямувати за нею??? Більша частина присвячені Другій світовій. Прослідковується прославляння армій ОУН і УПА і зневага до радянської армії. В кінці книги доходе і до наших часів. Зачерпнули і Майдан, і братання радянських і повстанських ветеранів. І от я, аналізуючи прочитане, розумію, що мені особливо немає що й сказати. Якщо фактами "Війни і міфів" можна орудувати, то цей матеріал так не знадобиться. Сама книга читається легко, кишенькова версія. Краще б це були Історичні миті.