1️⃣ Це перша частина фентезі-трилогії від видавництва Старого Лева. 🤔 Уявіть, що всі люди на землі розділені на «класи» - білі маги, чорні маги, і люди без магії. Але, є ще півкровки: біло-чорні, біло-немагічні, чорно-немагічні. І є Рада. Яка вважає своїм обовʼязком підтримувати мир у мирі, і давати більш-менш свободу тільки білим магам, та не чіпати людей. А от що ж робити з чорними та напівкровками? 📖 Головний герой Натан - особливий. Він син могутньої білої відьми та найжорстокішого чорного чаклуна. Його мама скоротила собі віку, а його батько зник задовго до того, як Натан почав хоча б розмовляти. ❗️В підлітковому віці Натана починає переслідувати Рада.. бо він же не білий. Його катують, саджають в клітку, жорстко бʼють. І Натану залишається тільки втекти, щоб знайти тата, який може передати йому дари. Адже без цього, по досягненню 17 років, Натан помре жахливою смертю. ❔В книзі стикаються думки Натана про небажання вбивати, небажання підставити деяких родичів, про довіру та недовіру, про ненависть до системи, про нерозуміння «чому я відповідальний за батьків», про надію вижити, та багато іншого. ✔️ От в цей момент я і задалась питанням - чи виправдані жорстокі дії білих, які начебто во благо, але коять ЖАХЛИВІ речі? 👌🏻 Це не зовсім стандартне фентезі - бо тут є і телефони, і компʼютери, і потяги, і зброя, але і магія присутня. Такий бойовик з фентезі 50/50)

Зовсім не очікувала, що книга виявиться такою сірою, похмурою, трохи давлючою – і максимально нагадуватиме за атмосферою сьомого Гаррі Поттера, в період, коли Волдеморт захопив владу. І побудова місцевого світу британських магів настільки перегукується зі світом Роулінг, що важко позбутися думки про «авторка надихнулась». Втім, не те щоб я була проти несподівано повернутися до атмосфери любої з дитинства казки. ПЛЮСИ: + Атмосфера твору. + Внутрішній світ головного героя передано мінімумом словесних засобів. Натан не викликає безумовної симпатії, але його розумієш. Логічно, що за таких життєвих обставин сформувалася ось така дитина. МІНУСИ: - В сюжеті нема динаміки. Сцени наче й змінюються часом, але дуже поволі. І за настроєм все одноманітно сіре, як грозові хмари над зеленими британськими схилами. - Не зрозуміла мета Білих магів. Всю першу книгу здавалося, що купа серйозних сильних дорослих магів знущається з дитини, просто тому що може. В чому їх мета? Якщо хотіли використати Натана, як зброю проти батька, то варто було трохи по-іншому до нього ставитись. - Деякі герої закохуються в Натана моментально, безумовно, всупереч його агресивній жорстокій поведінці. В цьому теж бракує логіки. - Деякі сутички або втечі відбувались нереалістично легко. Це суперечило загальній жорстокій атмосфері і логіці в принципі. Загалом, книга про те, як герої ріс, ріс і врешті виріс до чогось, що розгортатиметься в наступних книгах. Читатиму далі, бо купила одразу всю трилогію. Не знаю, чи продовжувала б, якби спочатку купила лише перший твір. В решті решт все залежало б від того, чи захотілося б мені знову атмосфери Гаррі Поттера, але з незнайомими подіями.

Ця книга спокусила мене своїм дизайном, та труднощами в пошуках. Її просто ніде не було. Тривалий час я роздумував, начитавшись різних відгуків, та все ж наважився. Я гадаю, що не дарма. Книга знайомить нас із Натаном, відлюдькуватим хлопцем, що живе в світі магів. Як і всюди є добро та зло, так і тут всі поділяються на чорних і білих. Але його не сприймають за свого ні одні, ні інші. Адже він Напівкодовий. Дитя білої відьми та чорного мага. Дитина, що не знала матері, і яка не бачила батька. Натанові доведеться пройти через багато випробувань, щоб нарешті зустрітися з батьком, та стати повноцінним чаклуном. Адже без цього він може померти. Не думайте, це не черговий Гаррі Поттер. Це більш доросла історія. Якщо коротко, мені не сподобалась фактично повна відсутність опису світу, в якому живуть чаклуни. Не вистачило повного розуміння всіх законів і правил, особливостей їх життя. Але у всьому іншому - доволі цікава історія. Сповнена динаміки та пригод. В процесі читання не раз задавав собі запитання:"а чи правда біле - це завжди добре". Тут є над чим задуматись. Мій висновок - читати однозначно. Сподіваюсь продовження не розчарує, та дасть відповіді на запитання, що залишилися.