Неординарне, геніальне та неймовірно захопливе темне фентезі! Головний скарб цієї книги — персонажі. Їх багато, вони абсолютно різні, у кожного свій шлях, свої рани, свої мотиви. І за кожним однаково цікаво спостерігати. Розкриття героїв тут — на найвищому рівні. Автор створив жорстокий, кривавий і дуже переконливий світ. Світ, у якому людське життя майже нічого не варте, а все вирішують груба сила або холодна винахідливість. Сюжет починає по-справжньому вимальовуватися лише ближче до фіналу, і я майже впевнений, що основний його розвиток чекає в наступних книгах. Ця ж частина радше знайомить нас із героями та світом, закладаючи фундамент для великої історії. І знаєте що? Навіть попри це відірватися від книги було практично неможливо. Джо Аберкромбі справді вміє писати так, щоб сторінки перегорталися самі собою.

Є дійсно добре прописані персонажі різного типу, особливо Занд дан Глокта з його саркастично-цинічними поглядами на суспільство, піднято теми соціальної нерівності, самотності, байдужості, політичних інтриг, майже кожен розділ містить якийсь гострий момент або цікаву сценку, а якщо цікавить економна проза - тут немає тривалих описів. Оскільки це ґрімдарк, то більшість персонажів мають якусь виразну негативну рису/-и, через що за них трохи важко вболівати, а сам сюжет ще досить повільно розгортається і у головних героїв переважно немає глобальної мети, а радше будні з незвичними поворотами, через що не стільки хотілося знати, що з ними буде далі, скільки читаєш, бо є цікаві моменти і далі має бути краще. Також сам всесвіт представлений радше епізодично, зокрема відсутня мапа. Разом з тим, останні 100 сторінок були дійсно яскраві як в плані емоційному, так і екш-сценах.

Скоріше я профан в літературі, але на мою думку цей твір не є дарк фентезі, герої і сама концепція дуже цікаві, моментами передбачені та поки не нагадує Game of thrones. Прагматичний сюжет.Нагадує Перумова більше. Але чудова історія