Голді Рот – 13. Вона мешкає в тиранічному містечку Джуел. Дівчинка є заручницею ланцюгів покарань і більше за все чекає Дня Великого Розділення. День, коли всі діти віком від 12 до 16 років здобувають омріяну свободу. До тих пір вони знаходяться під пильним наглядом Блаженних Стражів та змушені терпіти безліч обмежень. Непередбачуваність дітей вважається тут явищем, що заважає загальному порядку. Крім того, Голді отримала тавро «Ненадійна», адже її поведінка нерідко йшла всупереч тиранічним правилам. День Великого Розділення мав стати її порятунком від кайданів та постійного нагляду, але раптовий вибух, що стається в місті змінює все! Рішенням влади діти ще на декілька років мають залишатися бранцями ланцюгів. Голді Рот стає втікачкою і бунтівницею, яка не бажає миритися з цим. Вирвавшись з усіх можливих рамок дівчинка опиняється сам на сам у великому місті, тримаючи в кишені лише брошку у вигляді блакитної пташки. Переховуючись від Блаженних Стражів вона опиняється в таємничому Музеї Крадіїв, де її чекають несподівані відкриття та події, що змінять не лише її життя, але й долю кожного у Джуелі. Той вибух, що трапився в День Розділення не сулив нічого доброго мешканцям містечка і Музей по-своєму реагує на нові події. Мені особливо сподобалося те, яким зобразили Музей Крадіїв, він є ніби порталом до дивовижного світу, що боронить свої таємниці. Кімнати тут мають здатність мінятися місцями, Хранителі музею володіють магічними здібностями, а за деякими дверима сховано страшні речі, які не мають вийти на волю – війна, чума, голод… Зверніть увагу на цю книгу, якщо серед ваших літературних уподобань є пригоди, антиутопічні мотиви та фентезі. В першу чергу вона зацікавить підлітків, але й дорослих здатна захопити з перших сторінок! Оскільки це перша книга серії, то в кінці історії є «гачок» який натякає на нові пригоди далі, але показаний сюжет в цій частині, як на мене, досить завершений.

По численним позитивним відгукам від букблогерів можна було подумати, що книга - нове супер-фентезі, як це зробила я. Але ні. Чи то у мене дійсно були надто завищені очікування, чи я прискіпуюсь, але від себе скажу, що це одна з найнудніших фентезі-книг, що мені траплялися. Події неймовірно розтягнуті, здавалося б, обкладинка суперова є, задумка є, а втілення нормального ніц нема. Світ абсолютно незрозумілий: нащо так триматися за ковання тих дітей? Ну хто захоче прив'язати до себе зграю дітлахів, і уперто відмовлятися відпускати їх мінімум до 16 при тому, що люто ненавидить ту кагалу? Головний антагоніст теж прісний і незрозумілий, тільки і встигаєш, що дивуватися вузьколобості народу книги. Не відбувається майже нічого цікавого, ледве дотягнула до кінця. Якщо вас цікавить, любовної лінії тут теж нема. Героям співчуваєш несильно, бо навіть зараз, нещодавно прочитав книгу, я майже не пригадую подій з книги. Але загалом читати можливо, хіба що тільки як щось дуже посереднє. Чи брати її? Ваше рішення. Знову ж, можливо я прискіпуюсь, адже на противагу є дуже багато позитивних відгуків. Цілком імовірно, що вас це зачепить більше.