“Нову книжку прийнято з чимось порівнювати, бо нема книжки, яка би не була подібною на якусь іншу. Але це не той випадок. Я переконаний, що невдовзі якраз із Мудацією будуть порівнювати ще новіші книжки, які треба буде з чимось порівняти. Щодо Ромка Чихарівського, то його проза пригадує так завані стереомалюнки, які були популярними п’ятнадцять років тому. Їх друкували навіть на учнівських зошитах. Треба було приставити малозрозумілий малюнок до носа, сконцентрувати погляд і повільно віддаляти рисунок від себе. Через яких кільканадцять сантиметрів — за умови достатньої концентрації — площинний малюнок переходив у тримірний простір. Як вони це робили — невідомо. Як це робить Ромко — теж невідомо. Але ефект той самий”.
Тарас Прохасько