Мартін Поллак узявся за вельми клопітку й невдячну справу: дослідив історію власного роду. Здавалося б, чому така справа мусила бути невдячною? Біда в тім, що двоє (пізніше автор з'ясує, що більше!) чоловіків із того роду взяли собі за озброєння гасла німецьких націонал-соціалістів... І взяли аж так, що стали службовцями СС, із більшим або меншим колом повноважень і більшим або меншим числом злочинів. До честі автора, він не прагне виправдати своїх рідних, хоча цілком очевидно, що туга за втраченим справжнім батьком доволі вимучила автора в підлітковому віці. Крок за кроком, епізод за епізодом Мартін Поллак проживає сам, віднаходить приховані факти й докази та оприявнює це все перед читачами. Де не має змоги навести життєві факти з історії власної родини, наводить подібні випадки із судових слухань чи журналістських матеріалів. Коли авторові щиро хочеться, аби його рідний батько не виглядав злочинцем, то читач неодмінно про це буде проінформований. Із тією заувагою, що й від персоналізації жертв батькових злочинних дій автор не відмовиться й не заховається. Шлях Поллака-дослідника й Поллака-Баста-сина сповнений гірких одкровень і трагічних знахідок: відтворення історії - процес не завжди веселий і радісний. Читач разом із автором спростує упродовж читання кілька поширених, облудних міфів про війну й повоєнне лихоліття, витримає перевірку на чесність і справедливість, пересвідчиться в поступовості й усеохопності зла. Хтось - усвідомить, як працювати з подібними "білими плямами" в історії, хтось перейме досвід опрацювання травм... Книга, що її вельми непросто читати, проте осмислювати й переосмислювати подібні тексти просто необхідно!