З трьох прочитаних книг Саллі Гепворт - це беззаперечно мій фаворит. У авторки гарний стиль написання, читається легко і з цікавістю. Вона чудово розкриває своїх персонажів. На початку ти можеш не розуміти деяких персонажів, вони навіть можуть дратувати, а ближче до кінця ти вже будеш співпереживати їм. В цій книзі авторка зачепила таку болючу тему як деменція. Важко читати про те, як рідна людина не впізнає тебе.. також я здивувалася з яких причин може з’явитися деменція.. не знала цього.. Однозначно буду читати і інші ще непрочитані книги авторки.

60-річний провідний хірург одружується з дівчиною вдвічі молодшою, дійсно віку його двох доньок. При чому його дружина страждає на деменцію, але при цьому вона також запрошена на весілля, хоча й зовсім не розуміє що відбувається. І ось вкінці церемонії, в капличці, де знаходилось всього шість чоловік стався нещасний випадок. Я одразу відчула, що не може бути ця молода дівчинка негативним персонажем, бо ну це не логічно тоді, і зовсім банальна книга буде, тому до неї одразу мала позитивне ставлення і намагалась дивитись на ситуацію під різними кутами, а не тільки з боку ображених дітей та дружини. Тема насилля в сім'ї та залежностей досить важка, і дуже часто зустрічається в книжках, тому я майже вгадала всю розв'язку, але це не завадило мені отримати задоволення від книги.

Книга мені сподобалась, читається неймовірно легко, це той випадок, коли за вечір можна легко прочитати. Обожнюю, коли автор легко пише 🥰 Але сюжет тут зовсім не легкий. В книзі підіймається дуже багато морально важких тем. Насамперед це абʼюз та газлайтинг, РХП, деменція, зґвалтування, клептоманія та ще ряд розладів🥺 Класична ситуація, чоловік дуже крутий кардіохірург (63 роки) його дружині діагностували деменцію та відправили в пансіонат. Що робить чоловік? Правильно, починає стосунки з їхньою дизайнеркою, тридцятирічною дівчиною, яка молодша за його доньок 🍿 Вже зрозуміли, що саме заручини стали отим поштовхом, який розкрутив весь просто величезний клубок проблем в сімʼї ?🤭 Мені сподобалося, як сестри поступово нарешті почали відкриватись одна одній та долати свої труднощі 😢 Стосовно нової мачухи, у мене є питання 😅 З однієї сторони я розумію її вчинки, а з іншої, 30 років різниці? Серйозно? Вибачте, але така різниця у віці для мене максимально дивна🤔 Нікого не засуджую, просто не розумію 🫣 Що ж мені було дивно. Насамперед це поведінка Гейзел, тієї самої мачухи. Було багато моментів, які прям кричали «тікай від нього, тікай» і знаєте що смішно? Вона наче розуміла, треба тікати, але її почуття та спогади настільки перекручували, що вона сама собі не довіряла 😭 І фінал книги. Після цього мені хотілось кинути нею об стіну. На обговоренні я зрозуміла, що авторка любить гратись з читачами і закидати питання по типу «а ви впевнені, що все було саме так?» 🤔 Можна було б сказати, що тут ненадійний оповідач, тоді так, все логічно. Але чи може бути аж три ненадійні оповідачі? До речі, розділи ведуться від імені сестер та Гейзел 😇 Так, всі три жінки були морально травмовані. Дуже травмовані. Але чому? Мені була доволі логічна їхня поведінка. Хоча знову ж таки, якщо повернутися до обговорення, знайшлась людина, яка звинуватила саме дівчат в неадекватності 🤨 Особисто я вважаю, що абʼюзер там чоловік і до всього ще й хороший маніпулятор. А фінал? Ну що фінал, до епілогу він був логічний та відносно щасливий, наскільки це можливо 🤭 А от епізод змусив задуматися, на якусь долю секунди почати не довіряти собі 🤔