Книжка не сподобалась ні мені, ні дитині. Той рідкісний випадок, коли ми книжку не дочитали навіть до середини. І добре зробили, бо зараз є багато чудових книжок українських та іноземних авторів, тож не варто витрачати час на таке. По-друге, тут некрасиві малюнки - сам дракончик Тишко ще нічого, а діти наче хворі, навіть скоріше розумово неповноцінні. А по-перше, помітно, що текст перекладали з російської. Дітям закладаються погляди, начебто хлопчик - це пуп землі, а дівчинка - щось недолуге і тупеньке. Після цього я поцікавилася, хто ж написав цей "шедевр". З'ясувалося, що авторка народилася у Саратові і хоча більшу частину свого життя прожила у Києві - їй це не допомогло. Вона тут була головою всеукраїнського національного культурно-просвітницького товариства "Русское собрание", заснувала російськомовний літературний журнал "Русское слово" тощо.

Читали цю напрочуд добру і захоплюючу книжку із сином двічі: спершу читала я йому, а через рік син вже сам виявив бажання їх перечитати. Ця історія дуже гарно вчить дітей розмежовувати поняття добра і зла, честі і з порозумінням ставитися до інших. Вчить любити і поважати своїх батьків та рідних. Книга написана дуже доступною для молодших школярів мовою. Головні герої Славко і Оксана опиняються у загадковому у світі, де дракони товаришують з людьми, а ще є звичайний незвичайний паркан, який здатен заради друзів стати і плотом, і літати як літак. Однозначно рекомендую читати та обговорювати зі своїми дітьми про проблеми, які висвітлюються у книзі: про те, що коли допомагаєш іншим, сам стаєш щасливішим, і навпаки, примножуючи багатство, тільки стаємо морально бідними.

В дитинстві взяла цю книгу прочитати в бібліотеці і вона мені дуже сподобалася. Збирала бібліотеку, але так і не вийшло купити її собі. Тільки вже будучи дорослою і маючи своїх дітей побачила, що видавництво «Час майстрів» видало цю книгу, тому відразу купила. Дочка іще не вміє читати, тому читала їй уголос. Двоякі відчуття. Ну, казка вона на те й казка, що можна придумувати що завгодно і воно виглядає нормально. В дитинстві була в захваті від цієї книги, зараз же ця казка сприймається якось інакше – не можу сказати, що сподобалось. Але це ж дитяча книга, а моїй 6-річній донечці вона сподобалась.Дівчинка Оксана та хлопчик Славко в покинутому будинку зустрічають дракончика Тишка, який заблукав і в якого болить молочний зуб, та допомагають йому повернутися додому, дорогою потоваришувавши з вітром та парканом, зустрічаючи багато небезпек і благополучно їх долаючи. Чіткий поділ на добро зло, немає напівтонів – або ти негідник, або ти герой. Ну, тобто дитячі пригоди за участю дракона та інших казкових істот. Досить зручний формат книги – немаленька, але і не велика, щоб випадала з рук, дитині зручно тримати. Мені не дуже сподобались малюнки, вірніше, діти на малюнках. Чомусь обличчя у дітей ніби вони страждають на якусь чи якісь психічні хвороби. Після прочитання певне розчарування, не можу зрозуміти, чим вона мені в дитинстві сподобалася, і жалію, що прочитала, краще були б ті дитячі спогади; дочці книга сподобалася, але якось без особливого захвату, на відміну від інших книг бажання перечитувати немає.