Млин” ще одна книга в моєму арсеналі творів турецької літератури. Цей твір вже більш складніший у поданні. Багато героїв та перепитій на коротку сюжетну лінію. Історія розпочинається з гучної та “відвертої” як для Туреччини вечірки в одному з домів містечка Сарипинару. Всі гудуть та веселяться. Дівчинка-болгарка вже скинула свій одяг і пританцьовувала біля гостей. Трохи згодом автор розкриє її минуле, події, які привели її до такого життя. Аж раптом землетрус… Насправді збитки після стихії були невеликий, але от сам каймакам(намісник) Халіль Хильми-ефенді постраждав. Тому довгий час дотримувався лежачого режиму. З цього епізоду розпочинається вся трагікомедія викладеного сюжету. Усі перебільшення щодо жертв та пошкодження дійшли до Стамбулу. Розпочались збори пожертв та доброчинних вечорів. Далі сусідні країни та більшість можновладців не лише висловлювали співчуття, а й надавали фінансову та лікарську допомогу. Доля Халіля дуже довго вирішувалась, коли губернатор нарешті дізнався про справжній стан речей. Чи справді все так як виглядає на яву? Чи справді невеличкі пошкодження не принесуть шкоди будинкам і людям у майбутньому? Чи справді ці гроші не можна використати для блага цього містечка? Чи може бути хепі енд в такій історії?