На читачів коміксів чекає нове покоління супергероїв - юна Камала Хан набуває суперсил та вносить свою лепту у світову історію боротьби зі злом. "Міз Марвел. Не нормальна" - це комікс-знайомство з новою супергероїнею Міс Марвел, яка не зважаючи на свій юний вік, починає власну історію супергероїзму. Однак, навіть виходячи із самої назви коміксу зрозуміло, що Камала "не нормальна", чи справа це у віці? Статі? Чи може віросповіданні? Усього потроху є в її історії, але контраст із класичними супергероями робить Камалу по-справжньому унікальною. Це історія про фемінізм і прийняття себе, про героїчні вчинки та взаємоповагу. Історія вийшла доволі цікава, повчальна та весела, після прочитання якої чекаєш на продовження. Спочатку було трішки незвично в плані перекладу саме як Міз Марвел (через "з"), але після прочитання декількох сторінок поступово звикаєш до такого редакційного ходу. Сподобалось також і друкарське оформлення і круті ілюстрації. Ця книжка - гарна окраса колекції коміксів українською.

Цей комікс вичікував моєї уваги, напевно, вже більше п'яти років. Він попадався мені настільки часто в гудрідс-рекомендаціях, що й рахувати було б соромно. Як ви думаєте шістнадцятирічна дівчинка мусульманка, що грає в ММО РПГ ігри та пише фанфіки по супергероям може сама стати супергероїнею? Популярний качок-юний шкільний алкоголік може бути в таємниці закоханим в математику? Так, в коміксі, що всеціло руйнує будь-які стереотипи - "Місс Марвел. Нічого нормального" і так Камала, як уособлення ідеальної супергероїні - просто мила дівчинка, яка не знає що коїться зі світом і просто їсть хот-доги на вулиці, сумуючи за втраченим коханням, люба донька, чиї батьки сподіваюсь лише на те шо вона не виросте в наркоманку, а все інше вони витримають, і чудова надзвичайна жінка, яка готова сказати "ні" коханню всього свого життя, бо треба ж всю себе присвячувати супергероїзму. Я знаю, це навіть звучить, як ваше втрачене лесбійське кохання. Що ж, на цей раз мені знову втрапило щось надзвичайно прекрасне, за прочитання чого я ні каплі не шкодую і рекомендую!

Головна героїня, Камала, проживає зі своїми батьками та братом в Джерсі-Сіті. З першого погляду вона звичайний підліток. Вона обожнює супергероїв, пише по ним фанфіки, проводить час з друзями. Але є одне "але". Її батьки з Пакистану, тому у них досить нетипова релігія та правила поведінки, як для звичайних американців. У неї є найкраща подруга, яка також пакистанка. І ще найкращий друг, але він стовідсотковий американець. Дівчину не принижують через її походження, навпаки її однолітки з повагою ставляться до "незвичайності" Камали. Але іноді це ставлення межує з некоректністю та грубістю. Хоча інші так не вважають, вони думають що ведуть себе дуже політкоректно та толерантно. А Камала мріє бути іншою - блондинкою, з довгими ногами, з можливістю ходити на вечірки та спілкуватися з хлопчиками. І одного дня вона все таки тікає з дому та йде на таку вечірку. Але дуже швидко розуміє, що "очікування" і "реальність" зовсім різні. Дівчина вирішує піти додому, доки батьки не помітили її відсутність. Але в один момент місто оповиває дивний туман і Камала розуміє, що вона сходить з розуму. Адже з туману виходять її улюблені супергерої, які кажуть дівчині, що вони втілять її мрію в реальність, але це не вирішить її проблем. Так і сталося. Дівчна отримала дивні здібності - вона може перетворюватися на кого завгодно; збільшуватися, або зменшуватися, як Аліса з казок Льюіса Керролла (при цьому не їсти і не пити дивні продукти); мати суперсилу та супершвидкість (ну може не супершвидкість, але трішки швидшою вона може стати, якщо видовжить свої ноги). Але світ має урівноважуватися, і якщо з'явився новий супергерой, то має вийти на арену і новий лиходій. А можливо все було і навпаки. Цей самий лиходій орудує в місті уже деякий час, і тепер по його душу прийшла Міз Маркел. Хоча вона ще досить невпевнено стоїть на своїх супергеройських ногах. Дуже цікавий комікс. Він дуже смішний. Тут дуже багато є епізодів, де головне не перший план, а те, що відбувається позаду. Уже чекаю на другий том.