Книга привабила своїм оформленням і якраз хотілося прочитати щось легке і релаксуюче, бо зазвичай читаю щось про розвиток чи літературу по роботі. Книга в моєму випадку виконала свою роль, читаючи, я прямо занурювалася в життя героя, і ніби бачила ті чудові пейзажі, маяк і море. Прочитала швидко і легко, ніби на одному диханні. Цікава історія, трошки морських термінів, бо, Містраль (ім’я головного героя), якого назвали в честь північно-західний вітру, який бушував в момент його народження. Можливо саме через це він і став таким прив’язаним, до цього місця, адже його брати і сестри гарно почувалися і в селі, де більше людей і цивілізації. В книзі багато героїв, всі цікаво описані, характери та особливості. Історія про хлопчика, його турботи, хвилювання і захоплення, перші симпатії, моменти розуміння себе. Ще багато моря, природи, сумнівів де краще, на острові, чи в шумному, сучаснішому, але такому чужому селі. Мені сподобалося, і якраз для прочитання виявився вдалий момент, але в цілому думаю, що книга більше для підлітків.

Чудова книжка, яку, на мою думку, потрібно читати або на морі (щоб відчути сповна ту всю атмосферу, про яку йдеться і в книжці), або навпаки, коли ви тільки мрієте про такий відпочинок поблизу моря. Та можна читати її й зимою, коли завгодно, головне щоб це читання було неспішним, повільним, релаксуючим та навіть у певному сенсі медитативним, адже ця книга -мед, естетична насолода для справжнього книголюба, така вже красива мова, такий вишуканий стиль, браво, Анджела Нанетті! Буду читати й інші її книги. Ця книга про малого Містраля і про його дорослішання. Одного разу йому сказав батько, що він король острова на якому живе, і він сліпо повірив. Адже ще його дід був наглядачем маяка на острові . Дитинство Місталя хоч і буде не без хвилювань, але дуже цікавим. У його розпорядженні -море і неозорий острів. Та що буде, коли Містраля вже цікавитимуть не тільки його володіння, а й представниці протилежної статі? Дуже-дуже хороша книга для і про підлітків про дорослішання (та навіть дорослі із насолодою її читатимуть), тому рекомендую.

Я не можу однозначно сприйняти цю книгу. Видавництво її позиціонує як 13+, тобто, для підлітків і старше, але я вже не можу уявити, як би сприйняла цю книгу, будучи підлітком. В тому віці все повинно бути ідеальним, зрозумілим і зі щасливим кінцем, винагородою від життя, тому, можливо, цю повість я б не сприймала в підлітковому віці позитивно, бо тут немає хеппі-енду (як на підлітка, який, зазвичай, бачить і сприймає тільки антагоністичні поняття). Тут ідеться про перше кохання, яке у одного кохання, а у іншого – примха, пригода, гра. Зіткнення двох світів – простого, селянського, зі зрозумілими проблемами, ритмом, виваженістю, і гламурного, багатого, примхливого. Простий хлопець і багата дівчина. Він кохає її, практично нічого про неї не знаючи, бо просто кохає, і приймає її як є – зі всією своєю простотою, а вона тягнеться до нього, бо він не такий, як її оточення, він екзотика, тому й притягує і хочеться мати собі такий експонат у колекції, навіть якщо це бажання й не свідоме. Так як у житті зіткнення світів дуже рідко завершується поєднанням, так і в цій книзі теж. Але я вже не підліток, більш реалістично сприймаю оточуючий світ, тому й розумію, що якраз саме таке закінчення є реалістичним. Стиль написання досить простий і зрозумілий, сприймається чудово. – розповідь ніби ллється сама собою. Дуже об'ємні картини – все написане я ніби бачу вживу. Мені книга дуже сподобалася – якийсь післясмак легкого смутку, ностальгії, приємний щем від згадок про свої підліткові метання і …. закінчення…. Для мене, - вже дорослої, – це якраз і є хеппі-енд, бо замість красивого спалахуючого кохання Містраль отримує (насправді, він його й так має, але поки не розуміє) справжнє, спокійне, виважене, турботливе кохання.