Хороша озвучка, приємно слухати.

Місто, Валер'ян Підмогильний Дуже життєво. Максимальне наближення. Читала наче про свої ж студенські і постстудентські роки в КПІ. Ті ж дії,ті ж поведінкові звички - таке враження,що нічого й особливо не змінилось з того часу,крім одного і дуже важливого,що ніхто зараз не намагається покінчити з собою в аналогічних ситуаціях,і цьому можна тільки порадіти. Звичайно Зосю шкода,і дуже!,але таке життя,воно і зараз таке, часто-густо, накладати на себе руки зовсім необов'язково в таких випадках(і по-акторськи не професійно). В цілому,дуже життєво і дуже по-київськи,в мене навіть склалось враження чи не по саме цьому сценарію я та багато інших студентів з КПІ побудували нашу молоду частину життя,ті ж самі поведінкові паттерни та вчинки,з ще однією відмінністю,що всі були з Києва в основному,навіть не приїзжі, тому вважайте, дія Місто за Валер'яном Підмогильним вже відбулась і створили її сучасні кпішники, повторювати немає суттєвого резону,як і настільки страждати )). Але психологи вам в поміч,і все вийде знову за потреби і без фатальних суїцидних випадків в кінці,що найважливіше,ми змінюємось,стаємо кращими,а все що нас не вбиває,робить нас сильнішими!

Перший раз в мене така антипатія до головного героя. Весь роман не знав чого хоче від життя. Визивав тільки огиду. Але сам роман мені сподобався, було цікаво слухати.