Українська класична література надзвичайно багата на різноманітні жанри. У ній можна знайти і драматичні твори, і трагедію, і романтику, і реалізм, і гумористичні твори. Відомим майстром гумористичної прози, яка підіймала настрій навіть солдатам на фронті вважають є Павло Михайлович Губенко, більш знайомий нам під псевдонімом Остап Вишня. Його найвідоміша збірка творів - "Мисливські усмішки" - свого часу стала справжнім бестселером, яким зачитувалися усі - і діти, і дорослі. У даній збірці зібрано усі найпопулярніші твори письменника, такі як "Короп", "Чудака, їй-богу!" та "Як варити і їсти суп із дикої качки". Кожна з цих усмішок наповнена гумором, чудовим українським колоритом та написала милозвучною українською мовою. Окремо хочеться відмітити оформлення книги - воно дуже красиве і стильне, у ньому гармонійно поєднано сучасність із традиційними українськими традиціями: яскраві червоні квіти одразу притягують погляд. Отож, моя рекомендація - якщо Ви ще не знайомі із творчістю Остапа Вишні - то швидше це виправляйте. Гарантую, що такі добрі твори не залишать нікого байдужими!

Перш за все хочу похвалити дизайн обкладинки - він схожий на яскраву листівку з дуже теплими побажаннями, яку приємно дарувати друзям. Але цю книжку теж можна подарувати на щастя близькій людині, бо для подарунків не обов'язково шукати привід. Напевно зараз, в важкі для всіх часи, коли так мало приводів для веселощів, прийшла хвилина розгорнути "Мисливські усмішки" - Остапа Вишні, та хоча б на мить відволіктися від буденних справ і спіймати посмішку, яка може принести радість та й просте задоволення від читання. Ці "усмішки" схожі на сонячні промінчики, що проникають у вікно і огортають вас наче м'якою ковдрою. Написав "Мисливські усмішки", як було зазначено вище Остап Вишня (український письменник-гуморист зі справжнім ім'ям Павло Михайлович Губенко), заради розваги і трошки для навчання. Але ж які навчальні розповіді у цих мисливських посмішках? Наприклад, ось такі: "Дика гуска - це таки справжня гуска, тiльки - дика. Її можна їсти, - так, як i свiйську гуску, - з пряженою капустою або з яблуками, з гречаною кашею i так. Рiзниця мiж дикою гускою й свiйською гускою та дикою качкою така, що дика гуска нiколи не плодиться в нас на базарах, i для того, щоб її смажити навiть так, без пряженої капусти й без яблук, - її обов'язково треба заполювати. А заполювати дику гуску не легко, бо вона в нас на Українi дуже-дуже рiдко плодиться, а тiльки перелiтає навеснi на пiвнiч, а восени - на пiвдень..."